Постанова КМУ № 409-92-п від 21.07.1992 Про затвердження Статуту Інституту державного управління і самоврядування при Кабінеті Міністрів України

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 21 липня 1992 р. N 409
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 727 ( 727-95-п ) від 11.09.95 )
Про затвердження Статуту Інституту
державного управління і самоврядування
при Кабінеті Міністрів України

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
Затвердити Статут Інституту державного управління і
самоврядування при Кабінеті Міністрів України, що додається.

Перший
віце-прем"єр-міністр України В.СИМОНЕНКО
Міністр
Кабінету Міністрів України В.ПЄХОТА
Інд. 28
ЗАТВЕРДЖЕНИЙ
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 липня 1992 р. N 409
СТАТУТ
Інституту державного управління і самоврядування
при Кабінеті Міністрів України
Розділ I. Загальні положення
1. Інститут державного управління і самоврядування при
Кабінеті Міністрів України (надалі - Інститут) створений Указом
Президента України від 4 березня 1992 р. N 126 ( 126/92 ) є
державним вищим навчальним та науково-дослідним закладом, який має
право юридичної особи.
Повне найменування українською мовою - Інститут державного
управління і самоврядування при Кабінеті Міністрів України;
французькою мовою -
Institute de Gestion des Affaires Publiques et Locales pres
le Cabinet des Ministres d"Ukraine;
англійською мовою -
Institute of Public Administration and Local Government,
Cabinet of Ministers, Ukraine,
російською мовою - Институт государственного управления и
самоуправления при Кабинете Министров Украины.
2. Інститут є складовою частиною єдиної державної системи
підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів,
головним навчальним, науковим та методичним центром
післявузівського навчання керівних працівників і фахівців органів
законодавчої і державної виконавчої влади, місцевого та
регіонального самоврядування.
3. Головним завданням Інституту є:
підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів
для органів законодавчої і державної виконавчої влади, місцевого
та регіонального самоврядування;
підготовка керівних кадрів для підприємств державного сектора
економіки;
проведення наукових досліджень з питань теорії та практики
державного управління, місцевого та регіонального самоврядування.
4. Для здійснення загального контролю за діяльністю
адміністрації Інституту, розгляду проекту його бюджету, визначення
загальних напрямів освіти та категорій державних службовців для
навчання в Інституті Кабінетом Міністрів України створюється
наглядова рада Інституту.
5. Порядок надання і позбавлення Інституту права видачі
документів загальнодержавного зразка про рівень післявузівської
освіти і кваліфікації визначається згідно з чинним законодавством.
6. Інститут не відповідає за зобов"язання держави, а держава
не відповідає за зобов"язання Інституту.
7. Інститут здійснює свою діяльність відповідно до чинного
законодавства та цього Статуту.
8. Інститут є самостійним у прийнятті рішень і виконанні дій,
що випливають з цього Статуту.
Втручання державних органів у наукову, навчальну,
господарську та іншу діяльність Інституту допускається тільки в
разі порушення ним законодавства України.
9. Інститут має права та обов"язки, пов"язані з його
діяльністю, володіє майном, має власний баланс, розрахунковий,
валютний та інші рахунки в банківських установах, гербову печатку
з власним найменуванням, інші необхідні печатки та штампи, бланки
з Державним гербом України та найменуванням Інституту українською,
французькою та англійською мовами, торговельні та фірмові знаки
тощо. Може від свого імені в межах своєї компетенції укладати
договори, набувати майнових та немайнових прав, нести
відповідальність і мати обов"язки.
Інститут набуває права юридичної особи з моменту його
державної реєстрації.
10. Інститут відповідає за своїми зобов"язаннями тим майном,
на яке згідно з законодавством може бути накладене стягнення.
11. Інститут може сприяти та виступати посередником,
засновником при створенні підприємств різних
організаційно-правових форм, а також вступати в різні форми
тимчасових і постійних об"єднань відповідно до законодавства
України.
12. Інститут є учасником зовнішньоекономічної діяльності
згідно з чинним законодавством України. Інститут від свого імені
має право укладати угоди та інші юридичні акти з іноземними
контрагентами як в Україні, так і за її межами.
13. Добір кандидатур для підготовки кадрів провадиться на
конкурсній основі приймальною комісією Інституту згідно з
положенням, затверджуваним Кабінетом Міністрів України. Правила
прийому і склад приймальної комісії визначаються окремим
Положенням, що розробляється керівництвом Інституту та
затверджується Кабінетом Міністрів України.
Добір кандидатур для перепідготовки та підвищення
кваліфікації провадиться за поданням органів законодавчої і
державної виконавчої влади, місцевого та регіонального
самоврядування.
Слухачами Інституту можуть бути народні депутати України,
відповідальні працівники Секретаріату Верховної Ради України,
Адміністрації Президента України, апарату Кабінету Міністрів
України і Державної думи України, міністерств і відомств, керівні
працівники обласних, Київської і Севастопольської міських,
районних державних адміністрацій, органів місцевого та
регіонального самоврядування, а також особи з вищою освітою за
направленням організацій.
Випускники Інституту зобов"язуються відпрацювати в структурах
законодавчої і державної виконавчої влади певний строк, що
конкретно визначається відповідними органами.
14. Особи, які закінчили Інститут, отримують документ
загальнодержавного зразка про рівень післявузівської освіти та
кваліфікації, спеціалізовані вчені ради Інституту присвоюють
наукові ступені та вчені звання відповідно до законодавства
України.
15. Днем заснування Інституту вважати 4 березня 1992 року.
16. Адреса Інституту: 252057, Київ-57, вул. Ежена Потьє, 20.
Розділ 2. Цілі,завдання та предмет діяльності
Інституту
17. Цілями Інституту є:
підготовка кадрового потенціалу органів державної
законодавчої і виконавчої влади, місцевого та регіонального
самоврядування, керівників підприємств державного сектора
економіки;
розробка науково-обгрунтованих рекомендацій щодо ефективної
діяльності апарату виконавчої влади України.
18. Для досягнення цілей, вказаних в пункті 17 цього Статуту,
Інститут:
здійснює підготовку, перепідготовку та підвищення
кваліфікації кадрів для органів державної законодавчої і
виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування всіх
рівнів, а також керівних кадрів в сфері управління для підприємств
державного сектора економіки. Інститут також може здійснювати
підготовку кадрів для інших держав на основі двосторонніх та
багатосторонніх угод;
організує і проводить наукові дослідження з найактуальніших
питань теорії та практики державного управління, місцевого та
регіонального самоврядування;
розробляє та проводить експертизу проектів, а також діючих
законодавчих та інших нормативних актів, що стосуються діяльності
органів державного управління, місцевого та регіонального
самоврядування;
сприяє впровадженню в педагогічну практику та
науково-дослідну роботу найновіших методів з урахуванням
міжнародного досвіду;
розробляє базові вимоги до професійного рівня державних
службовців, здійснює науково-методичне забезпечення перевірки їх
професіональної підготовки, тестування, атестації.
19. З метою виконання статутних завдань Інститут:
разом з центральними органами виконавчої влади та наглядовою
радою Інституту визначає потреби і основні напрями
науково-дослідної роботи, загальні напрями освіти та категорії
державних службовців для навчання і підвищення кваліфікації в
Інституті;
опрацьовує програми і навчально-тематичні плани, методичну
документацію для забезпечення навчального процесу;
на контрактній основі формує штати професорсько-викладацького
складу та наукових працівників, залучає до проведення занять і
наукових досліджень на умовах короткотермінових договорів
висококваліфікованих фахівців з різних установ і організацій
України та з-за кордону;
організує і проводить наукові та науково-практичні
конференції, конгреси, семінари, симпозіуми, колоквіуми й інші
заходи, у тому числі за участю міжнародних та національних
наукових і просвітницьких організацій;
придбаває та використовує демонстраційну апаратуру,
комп"ютери, засоби зв"язку, аудіовізуальні засоби, друкарську і
розмножувальну техніку та інше рухоме і нерухоме майно, угоди та
операції з яким не заборонені чинним законодавством;
виконує інформаційно-наукові, інформаційно-рекламні,
перекладацькі та науково-впроваджувальні роботи як ініціативні,
так і на замовлення органів державної влади і управління;
встановлює міжнародні зв"язки з метою організації спільних
наукових досліджень, вивчення і використання досвіду підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, сучасних форм і
методів навчання, участі в міжнародних заходах, навчання
спеціалістів з числа громадян інших країн;
здійснює інші види діяльності або її диверсифікацій, якщо це
відповідає статутним цілям і завданням Інституту та не суперечить
чинному законодавству України;
розширює сферу своєї діяльності, про що вносяться відповідні
зміни до Статуту у встановленому порядку.
20. Інститут має право здійснювати підготовку кадрів на
основі контрактів (договорів), провадити обмін спеціалістами,
надавати платні послуги населенню та організаціям.
21. У складі Інституту можуть перебувати навчальні, наукові
та виробничі підрозділи, у тому числі й такі, що мають статус
юридичної особи. Останні діють на основі своїх статутів, що
затверджуються відповідно до законодавства України.
Розділ 3. Майно, кошти Інституту
22. Матеріально-технічну базу та кошти Інституту, його майно
становлять основні та оборотні кошти, а також інші цінності,
вартість яких відображається в самостійному балансі Інституту.
Інституту можуть належати будівлі, споруди, машини, обладнання,
транспортні засоби та засоби зв"язку, вироблена продукція, товари,
кошти та інше майно як в України, так і за кордоном, відповідно до
цілей його діяльності.
Інститут у встановленому порядку розпоряджається переданим
йому на баланс майном і відведеними земельними ділянками, що
необхідні для матеріального забезпечення діяльності, передбаченої
цим Статутом.
23. Інститут має право придбавати або орендувати основні та
оборотні засоби і кошти від інших підприємств, установ,
організацій, а також купувати їх за безготівковим розрахунком або
готівку.
24. Інститут у встановленому порядку при необхідності може
купувати і продавати обладнання, устаткування, технічну
документацію, технології, науково-методичні та навчальні розробки,
"ноу-хау", прилади, матеріали, сировинні та комплектуючі вироби.
25. Інститут у встановленому порядку має право випускати,
реалізувати та придбавати цінні папери.
26. Порядок створення і використання фондів встановлюється
дирекцією Інституту.
27. Держава гарантує захист майнових прав Інституту. Збитки,
заподіяні Інституту внаслідок порушення його майнових прав
громадянами, юридичними особами та державними органами,
відшкодовуються Інституту за рішенням суду або арбітражного суду.
Розділ 4. Фінансова та господарська
діяльність Інституту
28. Діяльність Інституту базується переважно на державному
фінансуванні за рахунок відповідних статей бюджету, що визначені
Кабінетом Міністрів України.
29. Фінансування Інституту здійснюється за рахунок:
асигнувань з державного бюджету України;
коштів, отриманих від виконання договорів на навчання кадрів,
господарських та інших договорів;
банківських кредитів;
реалізації платних послуг, науково-дослідної та іншої
продукції;
добровільних внесків організацій та приватних осіб, у тому
числі іноземних;
інших надходжень, що не заборонені чинним законодавством.
Обсяг фінансування з бюджету України визначається за поданням
Інституту Кабінетом Міністрів України і вказується окремим рядком
в державному бюджеті. Уряд України визначає також розмір виділених
Інституту фондів.
30. Невикористані в поточному році бюджетні кошти Інституту
не підлягають вилученню і використовуються ним у наступному
звітному періоді.
31. Комерційно-господарська діяльність Інституту, його
підрозділів та дочірніх фірм за його участю здійснюється в рамках
законів і не повинна завдавати шкоди основній діяльності
Інституту.
32. Інститут має право:
здійснювати капітальне будівництво, реконструкцію фондів за
договорами підряду, що укладаються з будівельно-монтажними та
іншими організаціями;
затверджувати на договірній основі ціни на навчання слухачів,
наукову, програмну та іншу продукцію, користуватися банківським
кредитом;
встановлювати на договірній основі ставки погодинної оплати
праці для висококваліфікованих фахівців;
надавати послуги (харчування,лікування та інші) на пільгових
умовах для колективу за рахунок часткового відшкодування з власних
коштів.
Розділ 5. Колектив Інституту
33. Професорсько-викладацький склад, наукові співробітники,
слухачі, аспіранти та докторанти, адміністративний,
навчально-допоміжний інженерно-технічний, обслуговуючий та
виробничий персонал утворюють колектив Інституту.
34. Колектив Інституту комплектується переважно на
контрактних засадах. Члени колективу Інституту забезпечуються
правами, гарантованими законами України.
35. Права і обов"язки співробітників Інституту визначаються
чинним законодавством, цим Статутом, положеннями про структурні
підрозділи та посадовими інструкціями.
36. Професорсько-викладацький склад і наукові співробітники
мають різні права у сфері викладацької і наукової діяльності, а
також у забезпеченні соціальними гарантіями, встановленими для
даного виду діяльності. Викладачі та наукові співробітники мають
право вести додаткову наукову та педагогічну роботу відповідно до
чинного законодавства.
37. Структура, штати, умови і розміри оплати праці
професорсько-викладацького складу та інших співробітників
Інституту визначаються дирекцією Інституту відповідно до чинного
законодавства та інших нормативних актів у межах фонду оплати
праці.
38. Прийом співробітників на посади керівників навчальних та
наукових підрозділів, професорсько-викладацького та наукового
персоналу здійснюється на конкретній основі, інших співробітників
- на основі трудового договору.
Розділ 6. Структура Інституту, органи управління
39. Структура Інституту формується дирекцією Інституту
відповідно до цілей та завдань, що випливають з його Статутних
положень, і погоджується з Кабінетом Міністрів України та
Наглядовою радою Інституту.
40. Загальний контроль за діяльністю адміністрації Інституту,
розгляд проектів його бюджету, визначення загальних напрямів
освіти та категорій державних службовців для навчання в Інституті
здійснює створювана Кабінетом Міністрів України наглядова рада
Інституту, до складу якої входять: голова ради та представники:
Верховної Ради України - 2 особи, Адміністрації Президента України
- 2, Кабінету Міністрів України - 2, колегій Державної думи
України - по одній особі, від іноземних фахівців - 5 осіб.
41. Управління Інститутом здійснює дирекція у складі двох
співдиректорів, та їх заступників. Співдиректори та їх заступники
по навчальній, організаційній та науковій роботі призначаються
Кабінетом Міністрів України.
Співдиректори Інституту:
організують роботу дирекції та інших органів управління, а
також усіх допоміжних підрозділів Інституту;
представляють Інститут в усіх органах, установах і
організаціях, розпоряджаються його майном і коштами, укладають
угоди, видають доручення, відкривають в установах банку рахунки;
видають в межах своїх повноважень накази, інструкції,
вказівки, які є обов"язковими для виконання співробітниками та
слухачами Інституту;
приймають відповідно до трудового законодавства на роботу та
звільняють працівників Інституту;
затверджують у межах виділених асигнувань та фонду оплати
праці штатний розпис, а також кошторис на утримання Інституту,
інші види господарських нормативів;
затверджують структуру підрозділів Інституту та правила
внутрішнього розпорядку.
Заступники співдиректорів у відповідних сферах діяльності
мають право:
видавати розпорядження, інструкції та інші документи з
питань, що належать до їх компетенції;
розпоряджатися майном та коштами;
представляти Інститут у відносинах з будь-якими юридичними та
фізичними особами.
Розділ 7. Реорганізація та ліквідація Інституту
42. Реорганізація Інституту і його ліквідація проводиться
Указом Президента України. При ліквідації Інституту все його майно
переходить у власність Кабінету Міністрів України.