Наказ МВС № 396 від 07.04.2015 Про затвердження Змін до наказу МВС від 07 вересня 2011 року N 657 Про затвердження Інструкції із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю

 
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
 
Н А К А З
 
07.04.2015 N 396
 
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
22 квітня 2015 р.
за N 455/26900

 
Про затвердження Змін до наказу МВС
від 07 вересня 2011 року N 657
"Про затвердження Інструкції із заходів безпеки
при поводженні з вогнепальною зброєю"

 
Відповідно до статей 12, 15, 15(1) Закону України "Про міліцію" , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 року, та з метою безпечного поводження з ручним протитанковим і підствольним гранатометом під час стрільби та з бойовою ручною гранатою при виконанні вправ Н А К А З У Ю:
 
1. Затвердити Зміни до Інструкції із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, затвердженої наказом МВС від 07 вересня 2011 року N 657 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2011 року за N 1125/19863, що додаються.
 
2. Департаменту кадрового забезпечення МВС (Слівінський В.Р.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
 
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
 
4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра - керівника апарату Чеботаря С.І.
 
Міністр А.Б.Аваков

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
внутрішніх справ України
07.04.2015 N 396
 
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
22 квітня 2015 р.
за N 455/26900

 
ЗМІНИ
до Інструкції із заходів безпеки
при поводженні з вогнепальною зброєю


 
Доповнити Інструкцію новими розділами такого змісту:
"VI. Заходи безпеки під час стрільби
з ручного протитанкового гранатомета
 
1. Під час навчання стрільбу бойовими гранатами по броні або танку слід вести тільки з окопу або на безпечній дистанції, не менше 150 м, при цьому особовий склад повинен розташовуватися не ближче 300 м від цілі.
 
2. При стрільбі з гранатомета ззаду в секторі 90 град. у радіусі 30 м не повинні перебувати люди, розміщуватись боєприпаси, вибухові і горючі речовини. Особливо ретельно за виконанням цієї вимоги необхідно стежити при стрільбі вночі.
 
3. При стрільбі дульна частина гранатомета повинна знаходитися не ближче 20 см від бруствера або укриття, щоб виключити торкання грунту або інших предметів пір'ям стабілізатора гранати після пострілу.
 
4. При стрільбі лежачи гранатометник повинен розташовуватися по відношенню до гранатомета так, щоб уникнути ураження реактивним струменем порохових газів, направленим у задній сектор.
 
5. При стрільбі зі всіх положень слід ужити заходів для захисту органів слуху.
 
6. Необхідно берегти гранати, особливо пороховий заряд, від вологи. Під час стрільби в дощ, сніг, на вологій і піщаній місцевості гранати, що підготовлені до стрільби, розкладаються на сумці.
 
7. У всіх випадках ведення вогню забороняється:
1) допускати до стрільби осіб, які не засвоїли теоретичного розділу прийомів стрільби, порядку виконання вправи та правил поводження з гранатометом і пострілами;
2) упирати казенну частину гранатомета в будь-які предмети або в грунт, відстань між казенним зрізом і стінкою окопу або іншого укриття повинна бути не менше 2 метрів;
3) вести вогонь з гранатомета, ствол якого засмічений брудом, снігом, піском;
4) торкатись гранат, які після стрільби не розірвалися, такі гранати підлягають знищенню на місці їх падіння.
 
8. При стрільбі реактивною протитанковою гранатою забороняється:
1) допускати до гранат осіб, що не вивчили пристрої і вимоги заходів безпеки;
2) без потреби переключати пусковий пристрій з похідного положення в бойове;
3) переводити пусковий пристрій з бойового положення в похідне;
4) проводити розбирання або будь-які ремонтні роботи, а також витягувати гранату з пускового пристрою;
5) розводити і зводити труби до стрільби (при стрільбі з одноразових гранатометів).
 
9. При поводженні з реактивною протитанковою гранатою необхідно:
1) зберігати гранати відповідно до правил збереження боєприпасів;
2) транспортувати гранати тільки в закупорці і не допускати їх падіння;
3) не завдавати ударів і механічних пошкоджень;
4) у разі невикористання гранати (з розведеними трубами) реактивні протитанкові гранати розряджати пострілом у бік цілей (мішеней);
5) розводити труби пускового пристрою безпосередньо перед стрільбою;
6) не занурювати у воду.
 
VII. Заходи безпеки
при стрільбі з підствольного гранатомета
 
1. У всіх випадках, коли стрільба з гранатомета не виконується, гранатомет повинен стояти на запобіжнику (перемикач у положенні ДПРФ).
 
2. Необхідно оберігати ствол гранатомета від попадання в нього води, піску, бруду та інших сторонніх предметів.
 
3. Забороняється проводити із зарядженим гранатометом дії, не пов'язані із виконанням пострілу.
 
4. У разі виникнення затримки, не змінюючи напрямок ствола гранатомета, слід доповісти керівнику стрільб. Розряджання проводиться виключно фахівцями вибухотехнічного підрозділу або працівниками, які мають відповідні навики поводження з гранатометом.
 
5. Розряджати гранатомет необхідно тільки після постановки його на запобіжник. При цьому ствол гранатомета повинен бути спрямований у бік цілей (мішеней).
 
6. У всіх випадках ведення вогню забороняється:
1) стрільба з гранатомета, якщо на автомат не встановлено направляючий стрижень поворотної пружини з клямкою і потиличник з ременем, які знаходяться в комплекті гранатомета;
2) стрільба з гранатомета при кутах піднесення більше 80 град.;
3) стрільба з гранатомета при складеному прикладі автоматів АКМС і АКС-74;
4) стрільба з гранатомета з приєднаним до автомата багнетом.
 
7. При стрільбі з підствольного гранатомета необхідно пам'ятати, що детонатор гранати зводиться на відстані від 10 до 40 м від дульного зрізу ствола гранатомета, тому на цій відстані не повинно бути перешкод, при зустрічі з якими може спрацювати детонатор.
 
8. Під час поводження з пострілами забороняється:
1) піддавати гранати механічним впливам;
2) здійснювати будь-яке розбирання пострілів та їх елементів;
3) використовувати для стрільби гранати, які мають зелений наліт або вм'ятини на капсулі, тріщини або вм'ятини на детонаторі, корпусі, дні гранати, а також мають проколи кільця з фольги, встановленого всередині втулки метального заряду;
4) використовувати для стрільби гранати, пошкоджені після падіння. Такі постріли повинні знищуватися, з дотриманням відповідних запобіжних заходів;
5) торкатися гранат, які не розірвалися після стрільби. Вони підлягають знищенню на місці їх падіння з дотриманням відповідних запобіжних заходів.
 
9. Під час поводження з пострілами дотримуються таких заходів безпеки:
1) не допускаються падіння гранат, порохових зарядів та гранат з пороховими зарядами;
2) перевозяться гранати та порохові заряди тільки у призначеному упакуванні;
3) переносяться гранати і порохові заряди в призначених для цього сумках;
4) зберігаються гранати і порохові заряди влітку в тіні для запобігання дії сонячних променів;
5) гранати і порохові заряди бережуться від вологи;
6) відкривається пенал і виймається пороховий заряд тільки перед стрільбою;
7) запобіжний ковпачок знімається тільки перед заряджанням гранатомета;
8) запобіжники, запобіжні ковпачки і чеки зберігаються до закінчення стрільби;
9) під час стрільби в дощ або сніг запобіжний ковпачок не знімається.
 
10. У разі порушення працівниками зазначених вимог ведення вогню негайно припиняється. Співробітник, який допустив порушення заходів безпеки, знімається з вогневого рубежу.
 
VIII. Заходи безпеки
при виконанні вправ з бойовою ручною гранатою
 
1. При виконанні вправи з бойовою ручною гранатою в пішому порядку або з бойової машини дотримуються таких заходів безпеки:
1) не допускаються до кидання бойових гранат особи, які не засвоїли матеріальної частини гранати, заходів безпеки при поводженні з гранатами та порядку і правил їх кидання;
2) працівники міліції повинні бути в шоломах для захисту;
3) гранати та запали видаються лише перед виконанням вправи;
4) забороняється розбирати бойові гранати та усувати в них несправності, переносити їх без сумок;
5) оберігають гранати та запали від сильних поштовхів, ударів, вогню, бруду та вологості;
6) переносить бойові гранати та запали особовий склад в гранатних сумках, при цьому запал повинен бути загорнений у папір або ганчірку;
7) заряджати гранати (вставляти запал) дозволяється після їх огляду та перед її киданням і лише за командою керівника стрільб;
8) кидання оборонних осколкових гранат та протитанкових гранат проводиться з-за укриття;
9) у разі коли гранату не кинули і запобіжну чеку не виймали, розряджання проводиться тільки під наглядом керівника стрільб та фахівця вибухотехнічного підрозділу;
10) район кидання ручних гранат оточується у радіусі не менше 300 м;
11) гранати, які не розірвалися, знищуються підривом на місці. Облік таких гранат веде керівник стрільб;
12) особовий склад, який не задіяний до кидання гранат, повинен перебувати в укритті або на відстані не ближче 350 м;
13) забороняється виходити із укриття раніше 10 с після вибуху;
14) під час кидання декількох гранат, наступну слід кидати не раніше ніж через 5с після вибуху попередньої.
Заряджати бойову гранату дозволяється безпосередньо перед її використанням та за командою керівника стрільб.
 
2. Під час поводження з бойовими гранатами забороняється:
1) розбирати гранати та усувати несправності;
2) переносити гранати без сумок, за кільце запобіжної чеки;
3) торкатися гранат, що не розірвалися;
4) заряджати та розряджати гранати без команди та без нагляду керівника стрільб.
 
3. Для вивчення будови гранат, прийомів і правил їх кидання використовують навчальні, навчально-імітаційні гранати і плакати."
 
Начальник Департаменту
кадрового забезпечення МВС
генерал-майор міліції В.Р.Слівінський