Наказ МВС № 279 від 16.03.2015 Про затвердження Правил авіаційного пошуку і рятування в Україні

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

16.03.2015  № 279





Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
01 квітня 2015 р.
за № 364/26809


Про затвердження Правил авіаційного пошуку і рятування в Україні

Відповідно до пункту 5 Порядку залучення пошуково-рятувальних сил і засобів до проведення робіт з пошуку і рятування, відшкодування витрат, пов’язаних з їх проведенням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2012 року № 1037, з метою врегулювання питань організації та проведення авіаційного пошуку і рятування в авіаційному районі пошуку і рятування України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила авіаційного пошуку і рятування в Україні, що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 17 травня 2006 року № 297 «Про затвердження Правил авіаційного пошуку та рятування в Україні», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 3 липня 2006 року за № 772/12646 (із змінами).

3. Департаменту юридичного забезпечення МВС (Горбась Д.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Міністр

А.Б. Аваков


ПОГОДЖЕНО:

Т.в.о. Голови Державної служби України
з питань регуляторної політики
та розвитку підприємництва

Голова Державної
авіаційної служби України

Т.в.о. командувача
Національної гвардії України
генерал-лейтенант

Голова Державної
прикордонної служби України

Міністр оборони України

Міністр інфраструктури України






О.Л. Шейко


Д.Ю. Антонюк



О.В. Кривенко


В.О. Назаренко

С.Т. Полторак

А. Пивоварський







ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ
Міністерства внутрішніх
справ України
16.03.2015  № 279





Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
01 квітня 2015 р.
за № 364/26809


ПРАВИЛА
авіаційного пошуку і рятування в Україні

І. Загальні положення

1. Ці Правила регламентують організацію та проведення авіаційного пошуку і рятування в авіаційному районі пошуку і рятування України.

2. Ці Правила є обов’язковими для юридичних і фізичних осіб, на яких покладено функції з організації та проведення авіаційного пошуку і рятування або які залучаються до виконання заходів з авіаційного пошуку і рятування.

3. У цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях:

авіапідприємство - будь-яке підприємство, що надає авіапослуги або експлуатує повітряні судна;

авіаційний пошук і рятування - комплекс заходів, спрямованих на виявлення повітряних суден, які зазнали або зазнають лиха, та надання своєчасної допомоги потерпілим внаслідок авіаційної події;

авіаційний район пошуку і рятування України - зона, яка включає територію України та акваторії Чорного і Азовського морів, у межах якої Україна забезпечує авіаційний пошук і рятування;

авіаційні роботи з пошуку і рятування - польоти, під час здійснення яких пошуково-рятувальне повітряне судно використовується для визначення місцезнаходження об’єктів, що зазнали лиха, а також для рятування та надання допомоги особам, які постраждали;

координатор на місці проведення робіт - керівник на місці проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, пов’язаної з авіаційною подією;

координатор операції з авіаційного пошуку і рятування - керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, пов’язаної з авіаційною подією;

операція з авіаційного пошуку і рятування - сукупність узгоджених та взаємопов’язаних за єдиними задумом, планом, метою, місцем та часом пошуково-рятувальних дій органів управління, сил і засобів системи авіаційного пошуку і рятування;

пошуково-рятувальні засоби - пошуково-рятувальні повітряні судна, наземні, водні та інші транспортні засоби з відповідним рятувальним обладнанням, засоби зв’язку, радіотехнічного, навігаційного забезпечення, обладнання та спорядження, призначені для проведення пошуково-рятувальних робіт;

пошуково-рятувальні роботи - роботи, під час здійснення яких використовуються пошуково-рятувальні сили і засоби для визначення місцезнаходження об’єктів та суб’єктів, що зазнали лиха, а також для рятування осіб, які постраждали, надання їм невідкладної медичної допомоги та доставки у безпечне місце;

пошуково-рятувальні сили - штатні та позаштатні пошукові і аварійно-рятувальні підрозділи та їхні органи управління;

район відповідальності аеродрому (злітно-посадкового майданчика) за пошук і рятування - територія (місцевість, акваторія) і повітряний простір над нею, обмежені, як правило, для аеродромів - колом радіусом 10 км від центру аеродрому (контрольної точки аеродрому), для злітно-посадкових майданчиків - територією злітно-посадкового майданчика;

система авіаційного пошуку і рятування - сукупність органів управління, сил та засобів, що є складовими єдиної державної системи цивільного захисту, Національної системи пошуку і рятування на морі, єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування, які здійснюють авіаційний пошук і рятування за встановленими правилами та процедурами;

штаб операції з авіаційного пошуку і рятування - штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, пов’язаної з авіаційною подією, що є робочим органом координатора операції з авіаційного пошуку і рятування.

Інші терміни, що використовуються, вживаються у значеннях, наведених у Повітряному кодексі України, Кодексі цивільного захисту України та Порядку залучення пошуково-рятувальних сил і засобів до проведення робіт з пошуку і рятування, відшкодування витрат, пов’язаних з їх проведенням, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2012 року № 1037.

ІІ. Система авіаційного пошуку і рятування

1. Організація авіаційного пошуку і рятування

1. Повітряне судно (далі - ПС), що зазнає або зазнало лиха в авіаційному районі пошуку і рятування України, та всі особи, які перебувають (перебували) на його борту, незалежно від громадянства, статусу, обставин підлягають негайному пошуку і рятуванню.

2. Авіаційний пошук і рятування (далі - АПР) в авіаційному районі пошуку і рятування України здійснюються системою АПР. Організацію АПР в авіаційному районі пошуку і рятування України здійснює ДСНС України.

3. Організація та проведення пошуку і рятування ПС у районі відповідальності аеродрому (злітно-посадкового майданчика) за пошук і рятування (далі - РВ аеродрому) здійснюються експлуатантом аеродрому із залученням сил і засобів єдиної державної системи цивільного захисту (далі - ЄДСЦЗ), Національної системи пошуку і рятування на морі (далі - НСПРМ) та єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування (далі - ЄСПАРПР).

4. Пошук і рятування ПС України, що зазнають або зазнали лиха за межами території України, здійснюються відповідно до правил виконання пошуково-рятувальних робіт держави, на території якої відбулася авіаційна подія (далі - АП), та відповідно до міжнародних договорів України.

5. Україна надає дозвіл на доступ на свою територію рятувальних команд іншої держави з метою пошуку місця АП і рятування людей, які залишилися живими, відповідно до міжнародних договорів.

2. Функції системи авіаційного пошуку і рятування

1. Система АПР забезпечує виконання таких функцій:

організація та координація заходів реагування служб пошуку і рятування;

оповіщення взаємодіючих органів управління, пошуково-рятувальних сил і засобів (далі - ПРСЗ) про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

проведення операцій з АПР.

2. ЄДСЦЗ з метою проведення АПР:

забезпечує постійну готовність до дій органів управління, сил і засобів цивільного захисту, що залучаються до проведення АПР;

здійснює оповіщення взаємодіючих органів управління про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

здійснює комплекс заходів із реагування на надзвичайні ситуації (далі - НС), пов’язані з АП, ліквідації їх наслідків;

організовує управління силами реагування, спеціальними і спеціалізованими формуваннями під час проведення операцій з АПР;

координує дії органів управління, сил і засобів цивільного захисту під час реагування на АП.

3. НСПРМ з метою проведення АПР:

забезпечує постійну готовність до дій органів управління, ПРСЗ НСПРМ, що залучаються до проведення АПР;

здійснює оповіщення взаємодіючих органів управління про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

здійснює комплекс заходів із реагування на НС, пов’язані з АП, ліквідації їх наслідків;

здійснює управління силами реагування НСПРМ під час проведення пошуково-рятувальних робіт (далі - ПРР) на морі;

координує дії органів управління, ПРСЗ НСПРМ під час реагування на АП.

4. ЄСПАРПР з метою проведення АПР:

забезпечує чергування ПРСЗ ЄСПАРПР та відповідних органів управління за єдиним планом;

здійснює оповіщення взаємодіючих органів управління про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

здійснює залучення сил і засобів до проведення ПРР;

здійснює обслуговування повітряного руху пошуково-рятувальних повітряних суден (далі - ПРПС);

забезпечує виділення аеродромів (злітно-посадкових майданчиків) для ПРПС під час проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування (далі - АРПР);

здійснює управління ПРПС під час проведення АРПР у разі АП та інших НС;

координує дії органів управління, ПРСЗ ЄСПАРПР під час проведення АПР.

3. Органи управління та координація у системі авіаційного пошуку і рятування

1. У системі АПР постійно діючими органами управління є:

Головний авіаційний координаційний центр пошуку і рятування (далі - ГАКЦПР);

Координаційний центр пошуку і рятування Збройних Сил України (далі - КЦПР ЗСУ);

Координаційний центр пошуку і рятування цивільної авіації (далі - КЦПР ЦА);

Український центр планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху (далі - Украероцентр);

Державний морський рятувально-координаційний центр Мініфраструктури (далі - ДМРКЦ);

Чергова зміна Відділення планування і координації польотів авіаційних підрозділів Національної гвардії України (далі - ПУ авіації НГ України);

головний центр управління службою Держприкордонслужби України (далі - ГЦУС);

авіаційні допоміжні центри пошуку і рятування (далі - АДЦПР);

оперативно-координаційні центри головних управлінь (управлінь) ДСНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - ОКЦ ГУ (У) ДСНС України);

центри організації повітряного руху (районні диспетчерські центри) Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - Центри ОрПР (РДЦ));

морські рятувально-координаційні підцентри Мінінфраструктури (далі - МРКПЦ);

орган управління на аеродромі - командні пункти, диспетчерські служби підприємств, установ і організацій;

орган обслуговування повітряного руху (управління повітряним рухом) на аеродромі (далі - ОПР/УПР) - аеродромно-диспетчерська вишка (далі - АДВ) (АFIS), органи управління повітряним рухом (далі - УПР).

2. Функції органів управління під час здійснення АПР:

1) ГАКЦПР:

організація чергування оперативно-чергової зміни (далі - ОЧЗ) ГАКЦПР у цілодобовому режимі;

організація взаємодії органів управління системи АПР на державному рівні;

відпрацювання зведеного плану чергування авіаційних пошуково-рятувальних сил та засобів, доведення його до органів управління системи АПР;

контроль готовності чергових ПРПС до виконання АРПР;

координація дій органів управління ЄСПАРПР під час організації та проведення АПР;

визначення аварійної стадії щодо ПС, що зазнає або зазнало лиха у разі, якщо інформація про це надійшла не від органів ОПР;

забезпечення оповіщення відповідних органів управління про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

приведення у відповідні ступені готовності чергові ПРПС;

визначення району пошуку і рятування, доведення його до взаємодіючих органів управління;

залучення в установленому порядку чергових ПРПС до проведення АРПР та контроль за їх діями;

вирішення спільно з органами управління системи АПР питань щодо виділення аеродромів (злітно-посадкових майданчиків) для ПРПС, що залучаються до АПР, забезпечення польотів та нарощування ПРПС;

надання до штабу операції з АПР у разі його створення інформації про вжиті заходи щодо пошуку і рятування, результати дій та пропозицій з питань організації та проведення операції з АПР;

узгодження зі штабом операції з АПР (Координатором авіаційних сил і засобів) питань щодо організації та проведення АРПР;

підготовка та надання звіту про проведення операції з АПР (ПРР) до штабу операції з АПР.

При координації операції з АПР:

підсилення ОЧЗ ГАКЦПР;

розроблення спільно із взаємодіючими органами управління плану операції з АПР та доведення його до взаємодіючих органів управління;

залучення до пошуку і рятування сил і засобів відповідно до планів взаємодії або відповідно до розробленого плану операції з АПР;

контроль за проведенням операції з АПР та внесення за необхідності змін та доповнень до плану операції з АПР;

надання пропозицій до ДСНС України про завершення або призупинення операції з АПР та інформування про прийняте рішення органів управління, що залучалися до операції з АПР;

підготовка звіту про проведення операції з АПР;

формування справи операції з АПР;

2) КЦПР ЗСУ (КЦПР ЦА, ПУ авіації НГ України, ГЦУС Держприкордонслужби України):

організація чергування ОЧЗ КЦПР ЗСУ (КЦПР ЦА, ПУ авіації НГ України, ГЦУС Держприкордонслужби України) у цілодобовому режимі;

підтримання взаємодії з органами управління системи АПР;

надання ГАКЦПР відомостей про чергові ПРСЗ до зведеного плану чергування авіаційних ПРСЗ;

доведення зведеного плану чергування авіаційних ПРСЗ до визначених органів управління проведенням АПР;

контроль готовності відомчих чергових ПРСЗ до виконання робіт з пошуку і рятування у визначених районах відповідальності за пошук і рятування;

оповіщення взаємодіючих органів управління системи АПР та визначених відомчих органів управління про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

повідомлення державного органу, який займається розслідуванням АП, та експлуатанта ПС про АП;

участь у визначенні району пошуку і рятування, доведення його до відомчих органів управління та ПРСЗ;

надання ГАКЦПР пропозицій з питань організації та проведення операції з АПР;

участь у розробленні ГАКЦПР плану операції з АПР та доведення його до відповідних відомчих органів управління та ПРСЗ;

залучення в установленому порядку до ПРР відомчих ПРСЗ;

контроль за вильотом (виходом) відомчих ПРСЗ у район пошуку і рятування (до місця АП) та контроль за їх діями;

координація дій відомчих органів управління та сил під час організації та проведення ПРР у визначених районах відповідальності за пошук і рятування;

сприяння ГАКЦПР у вирішенні питань щодо виділення аеродромів (злітно-посадкових майданчиків) для ПРПС, що залучаються до АПР, та забезпеченні їх польотів;

надання ГАКЦПР пропозицій щодо нарощування ПРСЗ;

інформування ГАКЦПР про вжиті заходи та результати дій щодо пошуку і рятування;

надання звіту про проведення операції з АПР (пошуково-рятувальних робіт) до штабу операції з АПР (ГАКЦПР);

3) АДЦПР:

організація чергування ОЧЗ АДЦПР у цілодобовому режимі;

організація взаємодії органів управління системи АПР на регіональному рівні у відповідному підрайоні пошуку і рятування;

доведення зведеного плану чергування авіаційних ПРСЗ до органів управління системи АПР у відповідному підрайоні пошуку і рятування;

контроль готовності чергових ПРСЗ у відповідному підрайоні пошуку і рятування;

оповіщення органів управління системи АПР про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

надання ГАКЦПР пропозицій з питань організації та проведення АПР;

участь у визначенні району пошуку та рятування і доведення його до відповідних органів управління системи АПР;

приведення в установленому порядку у відповідні ступені готовності чергові ПРПС;

надання ГАКЦПР пропозицій до плану операції з АПР, доведення плану дій до відповідних органів управління системи АПР;

доведення в установленому порядку до екіпажів ПРПС завдань на пошук і рятування;

залучення чергових ПРПС до проведення АРПР у встановленому ГАКЦПР порядку;

контроль за вильотом (виходом) ПРСЗ у район пошуку і рятування (до місця АП);

узгодження питань щодо виділення аеродромів (злітно-посадкових майданчиків) для ПРПС, що залучаються до АПР, та забезпечення їх польотів;

надання ГАКЦПР пропозицій щодо нарощування ПРСЗ;

контроль за польотами ПРПС;

постійне інформування ГАКЦПР про результати пошуково-рятувальних дій;

ведення карти під час операції з АПР;

надання звіту про проведення операції з АПР (ПРР) до ГАКЦПР;

4) Украероцентр:

оповіщення взаємодіючих органів управління системи АПР про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

встановлення заборон та обмежень з використання повітряного простору України для забезпечення проведення АРПР у межах району пошуку і рятування;

регулювання використання повітряного простору за встановленими пріоритетами;

визначення порядку використання повітряного простору під час проведення АРПР;

забезпечення безпеки використання повітряного простору під час виконання АРПР;

інформування про встановлені заборони та обмеження використання повітряного простору;

забезпечення координації діяльності органів обслуговування повітряного руху та відомчих органів управління повітряним рухом під час проведення АРПР;

5) Центр ОрПР (РДЦ):

здійснення збору польотної інформації стосовно аварійного стану ПС, що виконує політ у межах району польотної інформації;

визначення залежно від розвитку аварійної ситуації аварійної стадії «НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ» (INCERFA), «ТРИВОГА» (ALERFA), «ЛИХО» (DETRESFA) відносно ПС, що знаходиться в його зоні відповідальності за організацію обслуговування (управління) повітряного руху, та своєчасне оповіщення відповідного АДЦПР, інших органів управління відповідно до порядку оповіщення;

участь у визначенні району пошуку і рятування;

введення тимчасових обмежень або заборон з використання повітряного простору для забезпечення проведення АРПР;

інформування про встановлені заборони та обмеження використання повітряного простору;

визначення та надання умов використання повітряного простору під час виконання польотів на проведення АРПР за запитом АДЦПР та/або командира ПРПС, який залучається до проведення пошуку і рятування;

забезпечення безпеки використання повітряного простору під час виконання АРПР;

забезпечення обслуговування (управління) повітряного(им) руху(ом) ПРПС під час виконання ними АРПР на ділянках польоту від аеродрому (злітно-посадкового майданчика) до району проведення пошуку і рятування за найкоротшими маршрутами і на найвигіднішій висоті польоту;

забезпечення за умови наявності двостороннього радіозв’язку передачі на борт ПРПС розпоряджень АДЦПР щодо проведення пошуку і рятування та зворотне інформування АДЦПР про результати ПРР, отримані від ПРПС безпосередньо або через повітряне судно - ретранслятор;

6) ОКЦ ГУ (У) ДСНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь:

оповіщення органів управління та ПРСЗ територіальної підсистеми ЄДСЦЗ про АП;

введення в дію за рішенням керівника територіального органу ДСНС України плану реагування на НС, пов’язану з АП;

координація дій ПРСЗ при проведенні пошуково-рятувальних робіт;

обмін інформацією з відповідними АДЦПР, аеродромами (злітно-посадковими майданчиками) з питань АПР відповідно до планів взаємодії;

надання звіту щодо проведення операції з АПР (пошуково-рятувальних робіт) до штабу операції з АПР (ГАКЦПР);

7) ДМРКЦ:

взаємодія з ГАКЦПР з питань організації та проведення АПР;

доведення інформації про АП відповідно до порядку оповіщення;

участь у визначенні району пошуку і рятування, доведення його до відповідних органів управління НСПРМ та ПРСЗ;

координація дій органів управління, ПРСЗ НСПРМ;

визначення відповідного МРКПЦ відповідальним за координацію дій органів управління, ПРСЗ НСПРМ під час операції з АПР;

планування дій ПРСЗ НСПРМ та надання до штабу операції з АПР (ГАКЦПР) пропозицій з питань організації та проведення пошуку і рятування;

залучення до дій ПРСЗ НСПРМ та контроль за їх діями;

підготовка та надання звіту щодо проведення операції з АПР (пошуково-рятувальних робіт) до штабу операції з АПР (ГАКЦПР);

8) МРКПЦ:

взаємодія з відповідними АДЦПР з питань організації та проведення АПР у визначеному районі відповідальності за пошук і рятування;

доведення інформації про АП відповідно до порядку оповіщення;

координація за дорученням ДМРКЦ дій органів управління, ПРСЗ НСПРМ;

планування дій ПРСЗ НСПРМ та надання до штабу операції з АПР (ДМРКЦ) пропозицій з питань організації та проведення пошуку і рятування;

залучення до дій ПРСЗ НСПРМ та контроль за їх діями;

надання звіту щодо проведення операції з АПР (ПРР) до ДМРКЦ;

9) органи управління на аеродромах:

збір, обробка та аналіз інформації про ПС, що зазнає або зазнало лиха;

визначення району пошуку і рятування, організація ПРР у районі відповідальності аеродрому за пошук і рятування;

приведення у готовність до застосування чергових ПРСЗ, постановка їм завдань;

взаємодія з іншими органами управління з питань організації та проведення пошуку і рятування;

контроль за проведенням ПРР (АРПР) та своєчасне інформування КЦПР ЦА (КЦПР ЗСУ, ПУ авіації НГ України, ГЦУС Держприкордонслужби України) та відповідного Центру ОрПР (РДЦ) про результати ПРР (АРПР);

надання звіту щодо проведення операції з АПР (ПРР) до КЦПР ЗСУ (КЦПР ЦА, ПУ авіації НГ України, ГЦУС Держприкордонслужби України);

10) орган ОПР/УПР на аеродромі:

визначення залежно від розвитку аварійної ситуації аварійної стадії «НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ» (INCERFA), «ТРИВОГА» (ALERFA), «ЛИХО» (DETRESFA) відносно ПС, що знаходиться в його зоні відповідальності за обслуговування (управління) повітряного(им) руху(ом);

повідомлення про аварійну ситуацію з ПС та визначену аварійну стадію органу управління на аеродромі, Центру ОрПР (РДЦ), КЦПР ЦА (КЦПР ЗСУ, ПУ авіації НГ України, ГЦУС Держприкордонслужби України) та інших органів управління відповідно до порядку оповіщення;

участь у визначенні району пошуку і рятування;

обслуговування (управління) повітряного(им) руху(ом) ПРПС під час проведення АРПР;

своєчасне інформування екіпажів ПРПС про зміни у навігаційній та метеорологічній обстановці в районі пошуку і рятування;

забезпечення за умови наявності двостороннього радіозв’язку передачі на борт ПРПС розпоряджень органу управління на аеродромі щодо проведення пошуку і рятування та зворотнє інформування цього органу про результати ПРР, отримані від ПРПС безпосередньо або через повітряне судно - ретранслятор.

3. У системі АПР координація здійснюється на трьох рівнях:

координація системи АПР;

координація операції з АПР;

координація ПРР на місці проведення робіт.

4. Координація системи АПР передбачає планування, організаційну роботу, оцінку і вдосконалення системи АПР. Координатором системи АПР є ДСНС України.

5. Координація операції з АПР передбачає безпосереднє управління аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами під час ліквідації наслідків НС, пов’язаної з АП.

6. Координація операції з АПР здійснюється координатором операції з АПР, який призначається залежно від рівня НС Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, районною державною адміністрацією, виконавчим органом міської ради, сільською, селищною радою, керівником суб’єкта господарювання.

7. До призначення координатора операції з АПР координацію операції з АПР здійснює ГАКЦПР відповідно до повноважень, визначених у цих Правилах.

8. Координатор операції з АПР несе відповідальність за проведення операції до того часу, поки операцію з АПР не буде завершено (призупинено) або поки не буде призначено іншого координатора операції з АПР.

9. Координатор операції з АПР повинен:

керувати розробленням плану операції з АПР;

керувати організацією та проведенням операції з АПР;

призначати за необхідності координатора на місці проведення робіт;

аналізувати донесення щодо пошуку і рятування та вносити до плану операції з АПР необхідні корективи;

надавати органу, що його призначив, пропозиції про завершення (призупинення) операції з АПР;

надати органу, що його призначив, звіт про проведення операції з АПР;

надавати необхідну інформацію уповноваженим органам з розслідування АП.

Звіт щодо проведення операції з авіаційного пошуку і рятування (ПРР) складається за формою, наведеною в додатку 1 до цих Правил.

10. Для безпосередньої організації і координації аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків НС, пов’язаної з АП, за рішенням координатора операції з АПР утворюється штаб операції з АПР, що є робочим органом координатора операції з АПР.

11. Штаб операції з АПР забезпечує виконання таких функцій:

збір, обробка і аналіз інформації про ПС, що зазнає або зазнало лиха;

розробка пропозицій координатору операції з АПР для прийняття ним рішення про організацію та проведення операції з АПР;

розроблення плану операції з АПР;

доведення до органів управління та сил, що залучаються до пошуку і рятування, плану операції з АПР;

організація інструктажу і опитування персоналу пошуково-рятувальних служб;

організація розгортання допоміжних пунктів управління ПРСЗ;

координація дій ПРСЗ;

внесення до плану операції з АПР необхідних коректив;

організація доставки предметів життєзабезпечення та продуктів харчування для підтримки осіб, які залишилися живими;

організація матеріально-технічного забезпечення ПРР, польотів ПРПС;

розроблення заходів безпеки під час проведення операції з АПР;

ведення у хронологічному порядку точного і своєчасного обліку усіх виконаних дій із зазначенням їх на карті;

підготовка донесень органу, який призначив координатора операції з АПР, про виконання операції з АПР;

відпрацювання пропозицій для прийняття рішення про завершення (призупинення) операції з АПР;

організація вивільнення ПРСЗ, коли їх допомога більше не потрібна;

підготовка необхідної інформації уповноваженим органам з розслідування події;

підготовка звіту щодо проведення операції з АПР;

формування справи операції з АПР у двох примірниках.

12. Координація ПРР на місці проведення робіт здійснюється з метою управління спільними діями авіаційних, наземних (морських, річкових) сил і засобів у районі АП.

13. Координація ПРР на місці проведення робіт здійснюється координатором на місці проведення робіт, який призначається у разі необхідності координатором операції з АПР.

14. Координатором на місці проведення робіт може бути призначено керівника аварійно-рятувальної (пошуково-рятувальної) команди (групи, оперативної групи), капітана морського судна або командира ПС, які беруть участь в операції з АПР, або іншу особа, яка може виконувати функції координатора на місці проведення робіт.

15. Координатор на місці проведення робіт зобов’язаний:

отримати план пошуку (рятування) від координатора операції з АПР, у разі відсутності такої можливості проводити пошук (рятування) за своїм рішенням;

виконувати на місці проведення робіт план пошуку (рятування);

вносити зміни до плану пошуку (рятування) залежно від обстановки на місці проведення робіт за погодженням з координатором операції з АПР;

з урахуванням виправданого ризику забезпечувати безпеку персоналу, який бере участь у ПРР;

надавати координатору операції з АПР донесення щодо проведення ПРР.

16. ДСНС України призначає:

до штабу операції з АПР координатора авіаційних сил і засобів, а у разі необхідності утворює робочу групу;

координатора авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт у разі необхідності.

17. Координатор авіаційних сил і засобів (члени робочої групи), координатор авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт призначаються з числа авіаційних фахівців суб’єктів ЄСПАРПР (за згодою).

18. Особа, яка керує пошуково-рятувальним підрозділом (засобом) суб’єкта ЄСПАРПР, що першим прибуває на місце проведення ПРР, відповідає за виконання функцій координатора авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт до того часу, поки призначений координатор авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт не приступить до виконання обов’язків.

19. Координатор авіаційних сил і засобів зобов’язаний:

отримати і оцінити всі дані про аварійну ситуацію;

з’ясувати тип і склад аварійно-рятувального устаткування, яке знаходиться на борту ПС, що зазнає або зазнало лиха;

мати інформацію про умови навколишнього середовища в районі АП;

взяти участь у визначенні районів пошуку і рятування та пошуково-рятувальних засобів, що використовуються;

у разі потреби уточнити рух і місцезнаходження наземних засобів або морських суден у районах пошуку та рятування;

у разі потреби розробити порядок проведення АРПР відповідно до плану операції з АПР;

за необхідності спільно з ГАКЦПР (АДЦПР) вирішувати питання щодо організації та проведення АРПР;

організувати інструктаж і опитування персоналу ПРПС;

аналізувати донесення та ініціювати внесення до плану пошуку (рятування) необхідні корективи;

організовувати забезпечення польотів ПРПС;

вести у хронологічному порядку точний запис інформації;

надавати пропозиції про припинення або призупинення пошуку;

надавати пропозиції про вивільнення ПРСЗ, коли їх допомога більше не потрібна;

брати участь у підготовці звіту щодо проведення операції з авіаційного пошуку і рятування (ПРР).

20. Координатор авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт зобов’язаний:

отримати план пошуку (рятування);

отримати і оцінити всі дані про аварійну ситуацію, інформацію про умови навколишнього середовища на місці проведення робіт та місцезнаходження наземних засобів або морських суден у районах пошуку та рятування;

нанести на карту райони пошуку та рятування і уточнити (у разі необхідності визначити) авіаційні засоби, що повинні бути використані, методи пошуку;

розробити порядок проведення АРПР у взаємодії із наземними (морськими) силами і засобами відповідно до плану пошуку (рятування) та узгодити його з координатором авіаційних сил і засобів;

пропонувати у разі необхідності координатору на місці проведення робіт зміни до плану пошуку (рятування) залежно від ситуації на місці проведення робіт;

координувати дії усіх ПРПС на місці проведення робіт, у тому числі визначати порядок ведення радіозв’язку;

узгоджувати дії ПРПС з діями інших засобів, що беруть участь у пошуку і рятуванні;

з урахуванням виправданого ризику забезпечувати безпеку ПРПС під час проведення АРПР;

надавати координатору авіаційних сил і засобів інформацію щодо ПРР.

21. У разі необхідності, коли під час проведення АРПР передбачається одночасно участь двох або більше ПС, координатор авіаційних сил і засобів або координатор авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт призначає координатора ПС.

22. Координатор ПС зобов’язаний:

установлювати безпечне ешелонування ПС;

контролювати установку на всіх ПС єдиної величини атмосферного тиску;

інформувати координатора авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт, екіпажі ПРПС про фактичні умови навколишнього середовища;

задавати точки входу ПС у район пошуку і рятування й виходу з нього;

здійснювати селекцію радіоповідомлень, що направляються ПРПС, і вихідних радіоповідомлень від них;

забезпечувати використання радіочастот відповідно до вказівок;

координувати дії з відповідними Центром ОрПР (РДЦ), органами управління на аеродромах, органами ОПР/УПР на аеродромі;

забезпечувати інформування екіпажів ПРПС щодо плану пошуку (рятування);

інструктувати екіпажі ПРПС у разі зміни раніше визначених завдань;

координувати охоплення району пошуку залежно від змін обстановки у районі пошуку, ефективності пошуку та залишків пального у ПС;

у разі необхідності надавати координаторові авіаційних сил і засобів або координаторові авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт донесення щодо результатів дій ПРПС.

4. Пошуково-рятувальні сили і засоби системи авіаційного пошуку і рятування

1. ПРСЗ системи АПР є сили і засоби цивільного захисту, НСПРМ та ЄСПАРПР.

2. Сили і засоби цивільного захисту:

Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;

аварійно-рятувальні служби;

формування цивільного захисту;

спеціалізовані служби цивільного захисту;

пожежно-рятувальні підрозділи (частини);

добровільні формування цивільного захисту;

протипожежна, аварійно-рятувальна та інша спеціальна техніка, обладнання, механізми, прилади, інструменти, вироби медичного призначення, лікарські засоби, засоби колективного та індивідуального захисту, що призначені та використовуються під час виконання завдань цивільного захисту.

3. Сили і засоби НСПРМ:

сили і засоби морських пошуково-рятувальних служб;

морські судна судноплавних компаній;

сили і засоби морських торговельних портів, судноремонтних заводів та суднобудівельних заводів.

4. Сили і засоби ЄСПАРПР (авіаційні сили і засоби):

аварійно-рятувальні команди (далі - АРК) аеродромів (злітно-посадкових майданчиків) державної авіації (далі - ДА) та цивільної авіації (далі - ЦА);

наземні пошуково-рятувальні групи (далі - НПРГ) аеродромів (злітно-посадкових майданчиків) ДА та ЦА;

ПРПС ДА та ЦА;

рятувальні парашутно-десантні групи (далі - РПДГ);

повітряні пошуково-рятувальні групи (далі - ППРГ);

наземні транспортні засоби підвищеної прохідності;

пересувні пункти управління (засоби радіозв’язку, вузли радіозв’язку);

засоби радіотехнічного, аеронавігаційного забезпечення польотів.

5. Організація чергування органів управління, пошуково-рятувальних сил і засобів системи авіаційного пошуку і рятування

1. Для забезпечення проведення АПР в авіаційному районі пошуку і рятування України організовується чергування органів управління, пошуково-рятувальних сил і засобів.

2. Організація чергування органів управління, пошуково-рятувальних сил і засобів ЄДСЦЗ та НСПРМ визначається відповідними нормативно-правовими актами центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

3. В ЄСПАРПР організовується чергування:

в ГАКЦПР, АДЦПР, КЦПР ЗСУ, КЦПР ЦА, ПУ авіації НГ України, ГЦУС Держприкордонслужби України, Украероцентрі, Центрах ОрПР (РДЦ), органах ОПР/УПР;

ПРПС;

АРК аеродромів (злітно-посадкових майданчиків) ДА та ЦА;

НПРГ аеродромів;

РПДГ;

ППРГ;

засобів радіотехнічного, аеронавігаційного забезпечення польотів.

4. Для чергових сил і засобів, що залучаються до АПР, встановлюється три ступені готовності: «Готовність № 3», «Готовність № 2», «Готовність № 1».

Характеристика ступенів готовності чергових сил і засобів наводиться в додатку 2 до цих Правил.

5. Чергування радіотехнічних та радіоелектронних засобів на міжнародній аварійній частоті 121,5 Мгц організовується:

на аеродромах ДА та ЦА під час виконання польотів або призначення їх запасними;

в органах ОПР/УПР - під час їх роботи у разі обслуговування хоча б одного ПС.

6. ДСНС України організовує чергування ПРПС в авіаційному районі пошуку і рятування України та здійснює їх залучення до проведення АРПР відповідно до планів заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС, планів взаємодії органів управління при проведенні авіаційного пошуку і рятування та на підставі договорів, укладених у встановленому порядку.

7. Суб’єкти ЄСПАРПР інформацію щодо призначених на чергування ПРСЗ надають до ГАКЦПР у порядку та за формою, встановленими ГАКЦПР.

8. ГАКЦПР складає зведений план чергування авіаційних пошуково-рятувальних сил і засобів та доводить його до взаємодіючих органів управління відповідно до розрахунку.

6. Організація взаємодії у системі авіаційного пошуку і рятування

1. У системі АПР взаємодія організовується:

на суші - між органами управління, силами і засобами цивільного захисту ЄДСЦЗ та органами управління, силами і засобами ЄСПАРПР;

на морі - між органами управління, силами і засобами НСПРМ, органами управління, силами і засобами ЄСПАРПР та органами управління, силами і засобами цивільного захисту ЄДСЦЗ.

2. Взаємодія здійснюється:

на державному рівні - між ГАКЦПР та КЦПР ЗСУ, КЦПР ЦА, ПУ авіації НГ України, ГЦУС Держприкордонслужби України, Украероцентром, ДМРКЦ;

на регіональному рівні - між АДЦПР та ОКЦ ГУ (У) ДСНС України, Центрами ОрПР (РДЦ), МРКПЦ (ДМРКЦ), органами управління на аеродромах;

на об’єктовому рівні - між наземними (морськими, річковими) аварійно-рятувальними підрозділами та ПРПС під час проведення ПРР.

7. Організація зв’язку у системі авіаційного пошуку і рятування

1. Зв’язок у системі АПР організовується з метою:

прийому оповіщень про аварійну ситуацію з ПС;

забезпечення взаємодії;

обміну інформацією між учасниками ПРР та ПС або особами, які зазнають або зазнали лиха;

здійснення пошуку за допомогою засобів зв’язку;

управління ПРСЗ при проведенні ПРР.

2. Для забезпечення прийому та передачі повідомлень про ПС, що зазнає або зазнало лиха, уповноважені органи в галузях ДА та ЦА визначають:

порядок чергування радіо та радіотехнічних засобів на території України та режими їх роботи;

порядок оснащення ПС ДА та ЦА засобами передачі та прийому аварійних сигналів та правила їх застосування;

формати аварійного повідомлення та порядок ведення аварійного радіотелефонного зв’язку;

дії екіпажів ПС під час спостереження або отримання будь-якого із аварійних сигналів та при роботі з аварійно-рятувальними радіозасобами після АП;

дії розрахунків зв’язку і радіотехнічного забезпечення польотів у разі отримання повідомлення про ПС, що зазнає або зазнало лиха.

3. У системі АПР організовується двосторонній зв’язок між:

ГАКЦПР та Украероцентром, АДЦПР, КЦПР ЗСУ, КЦПР ЦА, ПУ авіації НГ України, ГЦУС Держприкордонслужби України, ДМРКЦ, відповідними КЦПР суміжних держав, постачальником інформації від системи КОСПАС-САРСАТ, постачальником метеорологічної інформації;

АДЦПР та відповідними Центром ОрПР (РДЦ), ОКЦ ГУ (У) ДСНС України, органами управління на аеродромах, на яких організовано чергування ПРПС за договорами з ДСНС України, МРКПЦ, постачальником метеорологічної інформації.

4. Під час проведення операції з АПР організовується зв’язок за напрямами:

координатор операції з АПР - орган, що його призначив, координатор на місці проведення робіт, відповідні ОКЦ ГУ (У) ДСНС України, ГАКЦПР, ДМРКЦ (МРКПЦ);

координатор на місці проведення робіт - відповідні ОКЦ ГУ (У) ДСНС України, АДЦПР, ДМРКЦ (МРКПЦ), наземні (морські, річкові) пошуково-рятувальні сили і засоби;

координатор авіаційних сил і засобів (координатор авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт) - ПРПС (координатор ПС);

ПРПС (координатор ПС) - відповідний Центр ОрПР (РДЦ), орган ОПР/УПР на аеродромах, органи управління на аеродромах, наземні (морські, річкові) пошуково-рятувальні команди (групи).

Радіочастоти, що виділяються для ПРСЗ, які беруть участь в операції з АПР, наведені в додатку 3 до цих Правил.

8. Планування у системі авіаційного пошуку і рятування

1. У системі АПР планування здійснюється на адміністративному та оперативному рівнях.

2. На адміністративному рівні розробляються:

плани щодо підтримання функціонування системи АПР, її розвитку та вдосконалення, реалізації державної політики у сфері пошуку і рятування відповідно до вимог чинного законодавства;

плани заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС;

плани заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС на аеродромі;

плани заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з власними ПС.

3. ГАКЦПР розробляє:

план заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС в авіаційному районі пошуку і рятування України за формою, наведеною в додатку 4 до цих Правил;

плани взаємодії з КЦПР ЗСУ, КЦПР ЦА, ПУ авіації НГ України, ГЦУС Держприкордонслужби України, Украероцентром, ДМРКЦ при проведенні АПР за формами, наведеними в додатках 5-7 до цих Правил.

4. АДЦПР розробляє:

план заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС у підрайоні пошуку і рятування за формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил;

плани взаємодії з:

ОКЦ ГУ (У) ДСНС України, адміністративні території яких входять до меж підрайону пошуку і рятування при проведенні АПР, за формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил;

органами управління аеродромів, на яких організовано чергування ПРПС за договорами з ДСНС України, за формою, наведеною в додатку 10 до цих Правил;

Центром ОрПР (РДЦ) за формою, наведеною в додатку 6 до цих Правил.

5. ГУ (У) ДСНС України розробляють план реагування на НС, пов’язану з АП, за формою, наведеною в додатку 11 до цих Правил.

6. Експлуатанти аеродромів (злітно-посадкових майданчиків) ДА та ЦА розробляють:

план заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС на аеродромі за структурою, визначеною уповноваженими органами в ДА та ЦА;

плани взаємодії з ГУ (У) ДСНС України при проведенні АПР (розробляються з ГУ (У) ДСНС України, адміністративні території яких входять до меж району відповідальності аеродрому (злітно-посадкового майданчика)) за формою, наведеною в додатку 12 до цих Правил;

план взаємодії з відповідним ДМРКЦ (МРКПЦ) при проведенні АПР (розробляється у разі, якщо район відповідальності аеродрому (злітно-посадкового майданчика) включає морську акваторію) за формою, наведеною в додатку 12 до цих Правил.

7. Планування на оперативному рівні здійснюється у разі виникнення аварійної ситуації з ПС та передбачає розроблення плану операції з АПР, який залежно від обставин аварійної ситуації з ПС складається із плану пошуку та/або плану рятування та планів дій.

Форму формалізованого плану пошуку наведено в додатку 13 до цих Правил.

Форму формалізованого плану рятування наведено в додатку 14 до цих Правил.

8. План операції з АПР розробляється координатором операції з АПР (штабом операції з АПР) або ГАКЦПР.

9. АДЦПР, КЦПР ЗС, КЦПР ЦА, ПУ авіації НГ України, ГЦУС Держприкордонслужби України, ГУ (У) ДСНС України, ДМРКЦ, МРКПЦ, органи управління на аеродромах, керівники пошуково-рятувальних підрозділів (команд) розробляють плани дій підпорядкованих сил і засобів відповідно до плану операції з АПР.

ІІІ. Проведення операцій з авіаційного пошуку і рятування

1. Порядок дій органів управління та сил при виникненні аварійної ситуації з повітряним судном

1. Заходи з реагування на АП розпочинаються з моменту надходження перших відомостей про аварійну ситуацію з ПС та продовжуються до завершення операції з АПР.

2. Органи ОПР/УПР визначають аварійну стадію «НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ» (INCERFA), «ТРИВОГА» (ALERFA), «ЛИХО» (DETRESFA) щодо ПС, яке зазнає або зазнало лиха в їх районах відповідальності, та надають повідомлення про аварійний стан ПС відповідному органу управління (АДЦПР, КЦПР ЗС, КЦПР ЦА, ПУ авіації НГ України, ГЦУС Держприкордонслужби України, Центру ОрПР (РДЦ), Украероцентру), який надає повідомлення про аварійний стан ПС до ГАКЦПР.

У міру надходження нової інформації щодо АП вона надається до ГАКЦПР.

Умови визначення аварійних стадій наводяться в додатку 15 до цих Правил.

Форма первинного повідомлення про аварійний стан ПС, наведена в додатку 16 до цих Правил, подається в усній формі негайно, у письмовій - протягом 2 годин з моменту надходження інформації.

У разі якщо інформація про аварійну ситуацію з ПС надійшла не від органів ОПР/УПР, ГАКЦПР здійснює оцінку всієї отриманої інформації та у випадку підтвердження існування аварійної ситуації з ПС в авіаційному районі пошуку і рятування України або загрози виникнення такої аварійної ситуації здійснює класифікацію аварійної стадії.

Узагальнену інформацію про аварійну ситуацію з ПС та першочергові заходи з реагування ГАКЦПР надає до відповідних органів управління системи АПР. Форма повідомлення Головного авіаційного координаційного центру пошуку і рятування (авіаційного допоміжного центру пошуку і рятування) про авіаційну подію наведена в додатку 17 до цих Правил.

3. Порядок дій у разі настання аварійної стадії:

1) у разі настання аварійної стадії «НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ» (INCERFA) органи управління системи АПР спільно діють з метою збору, перевірки та оцінки отриманої інформації;

2) у разі настання аварійної стадії «ТРИВОГА» (ALERFA) органи управління системи АПР готують до дій сили і засоби та здійснюють інші необхідні заходи відповідно до конкретної ситуації;

3) у разі настання аварійної стадії «ЛИХО» (DETRESFA) органи управління системи АПР розпочинають ПРР черговими ПРСЗ.

2. Організація та порядок проведення пошуково-рятувальних робіт черговими пошуково-рятувальними силами і засобами

1. ГАКЦПР спільно з органами управління системи АПР невідкладно здійснюють такі заходи:

визначають місце АП або район пошуку і рятування;

вибирають ефективні ПРСЗ відповідно до умов обстановки та схеми пошуку;

визначають завдання для ПРСЗ;

встановлюють заходи безпеки при проведенні ПРР, у тому числі АРПР;

призначають основні та запасні канали зв’язку;

забезпечують доведення завдань та заходів безпеки при їх виконанні до ПРСЗ та залучають їх до ПРР.

2. При виявленні місця події одним із засобів пошуку керівник пошукової групи негайно доповідає керівнику МОГ ГУ (У) ДСНС України або органу управління, з яким має зв’язок:

координати місця події;

обстановку на місці події;

можливий розвиток події;

наявність постраждалих (загиблих) на місці події;

попередній розрахунок необхідних сил і засобів для проведення рятування;

по можливості уточнює необхідність проведення подальшого пошуку для остаточного виявлення постраждалих або елементів ПС.

3. З отриманням інформації про місце події та про її масштаби ГАКЦПР спільно з органами управління системи АПР визначають необхідну для проведення рятування кількість ПРСЗ та залучають їх до рятування.

4. Функції координатора на місці проведення робіт починає виконувати керівник пошуково-рятувального підрозділу (засобу), який першим прибув до місця події, та здійснює їх до того часу, коли на місце події прибуде підрозділ ДСНС України, керівник якого бере на себе функції координатора на місці проведення робіт.

5. Якщо прийнятими заходами місцезнаходження ПС, що зазнає або зазнало лиха, та осіб, які перебували на ньому, не встановлено, координатор операції з АПР організовує детальне планування та проведення пошуку і рятування із залученням необхідних ресурсів системи АПР.

3. Планування та проведення пошуку

1. Планування пошуку включає такі етапи:

оцінка ситуації із результатами аналізу попередніх пошуків;

розрахунок місцезнаходження ПС, яке зазнає або зазнало лиха, і вірогідної погрішності у визначенні місцезнаходження;

оцінка пересування осіб, які залишилися живими після виникнення аварійної ситуації, і визначення вірогідної погрішності такої оцінки;

визначення найефективнішого серед наявних пошуково-рятувального засобу з метою забезпечення максимальної вірогідності виявлення осіб, які залишилися живими;

визначення підрайонів пошуку і схем пошуку для конкретних пошукових засобів;

розробка плану пошуку, що містить поточний опис ситуації, опис об’єкта (об’єктів) пошуку, конкретні пошукові функції ПРСЗ, інструкції, що належать до координації дій на місці проведення робіт, і вимоги до донесень ПРСЗ.

Ці етапи повторюються до того часу, поки не будуть знайдені особи, які залишилися живими, або оцінка ситуації не покаже, що подальші пошуки не дадуть результатів.

2. Під час планування необхідно вжити такі заходи:

призначити координатора на місці проведення робіт, координатора авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт, координатора ПС;

визначити тривалість перебування ПРСЗ на місці проведення робіт;

розподілити ПРСЗ і задати їм райони і схеми пошуку;

зарезервувати відповідні зони повітряного простору;

забезпечити доведення заходів безпеки під час проведення ПРР у повітрі, на морі, на суші;

призначити основні та запасні канали зв’язку;

встановити графік обміну донесеннями про АП (щодо проведення робіт).

3. Координатор на місці проведення робіт, органи управління системи АПР після отримання плану (витягу з плану) пошуку здійснюють постановку завдань визначеним ПРСЗ, їх підготовку до проведення ПРР та направляють їх до району пошуку.

4. Пошук припиняється рішенням координатора операції з АПР з урахуванням:

можливості того, що особи, які залишилися живими, ще не загинули;

наявності пошукових засобів для продовження пошуку;

ретельності проведення пошуку в усіх заданих районах;

використання усіх засобів отримання інформації про місцезнаходження ПС або осіб, щодо яких проводиться пошук;

проаналізованої отриманої інформації та розрахунків, які були використані під час планування пошуку.

4. Планування та проведення рятування

1. Після встановлення місцезнаходження об’єкта пошуку координатор операції з АПР або координатор на місці проведення робіт залежно від обставин вирішує, який спосіб рятування застосувати та які засоби при цьому використовувати.

2. Координатор на місці проведення робіт, органи управління системи АПР, керівники ПРСЗ після отримання планів (витягів з планів) рятування здійснюють постановку завдань визначеним ПРСЗ, їх підготовку до проведення рятувальних робіт та направляють їх до місця АП.

3. Аварійно-рятувальним підрозділам під час рятувальних робіт на місці АП забороняється змінювати положення уламків ПС і оточуючих їх предметів, за винятком випадків, коли необхідно надати допомогу особам, які залишилися живими.

4. Для сприяння у роботі особам, які будуть проводити розслідування, координатор на місці проведення робіт організовує фотографування місця події та уламків ПС. Опис місця події передається координатору операції з АПР.

5. Координатор на місці проведення робіт організовує:

фотографування тіл загиблих до їх переміщення;

зберігання тіл загиблих наявними засобами від негоди;

опис положення осіб, які позбавлені можливості рухатись, але залишилися живими, і внесення даних у медичний формуляр про кожну особу, яка залишилася живою.

6. За винятком випадків, коли цього вимагають серйозні обставини, забороняється переміщати людські останки без дозволу координатора операції з АПР, який повинен отримати дозвіл органу, що проводить розслідування події.

7. Особовий склад аварійно-рятувальних підрозділів вживає заходів з нагляду за тими особами, які залишилися живими.

8. При виборі способу доставки осіб, які залишилися живими, у медичні пункти враховуються такі чинники:

стан осіб, які залишилися живими;

здатність рятувального засобу прибути до тих, хто залишилися живими, у найкоротші строки;

можливості рятувальних засобів щодо забезпечення транспортування тих, хто залишилися живими, без збільшення ступеня тілесних ушкоджень і без створення нових ускладнень;

труднощі, з якими можуть зіткнутися наземні підрозділи;

можливу присутність лікарів серед тих, хто залишився живим, або на борту морських суден, що перебувають поблизу;

способи підтримки зв’язку з керівництвом операції з АПР.

9. Координатор на місці проведення робіт проводить опитування осіб, які залишилися живими, для отримання таких відомостей:

загальна кількість людей на борту ПС, що зазнало лиха, і будь-який факт, що вказує на їх місцезнаходження;

інші дані, що стосуються АП.

10. Якщо під час пошуку і рятування знайдено людські останки або коли смерть настає на борту пошуково-рятувального засобу, необхідно:

скласти супровідний лист на кожного загиблого, який повинен містити ім’я, прізвище та вік загиблого (якщо вони відомі), а також місце, дату, час і причину смерті (якщо це можна встановити);

усі предмети, знайдені на кожному тілі або поблизу нього, необхідно зберегти окремо, позначити таким чином, щоб було зрозуміло, до якого тіла вони належать.

5. Особливості організації та проведення операції з авіаційного пошуку і рятування на аеродромі (злітно-посадковому майданчику) та в районі відповідальності аеродрому (злітно-посадкового майданчика) за пошук і рятування

1. Порядок організації та проведення АПР на аеродромах (злітно-посадкових майданчиках) ДА і ЦА (далі - аеродром) та в РВ аеродрому встановлюють уповноважені органи в галузях ДА і ЦА.

Уповноважені органи в галузях ДА та ЦА визначають:

склад, порядок виділення, організацію чергування та підготовки (вимоги до підготовки) пошукових та аварійно-рятувальних сил, засобів, органів управління ними;

перелік обладнання, аварійно-рятувального майна і спорядження для оснащення ПРПС, АРК, НПРГ та РПДГ (ППРГ);

вимоги до оснащення приміщень на аеродромі для екіпажів ПРПС, НПРГ та РПДГ (ППРГ);

порядок оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

організацію та порядок проведення ПРР у РВ аеродрому;

порядок дій органів управління, сил та засобів під час організації та проведення ПРР;

посадові обов’язки фахівців, які беруть участь в організації та проведенні ПРР;

методику виконання радіотехнічного і візуального пошуку ПС, що зазнають або зазнали лиха;

сигнали, що застосовуються під час проведення ПРР;

нормативний час прибуття підрозділів АРК (пожежно-рятувального, медичного та інших) у межах аеродрому.

2. Організація та проведення АПР на аеродромі здійснюються відповідно до плану заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС на аеродромі (злітно-посадковому майданчику), планів взаємодії з ГУ (У) ДСНС України, до адміністративної території яких належить РВ аеродрому, та плану взаємодії з відповідним ДМРКЦ (МРКПЦ).

3. Операція з АПР на аеродромі проводиться у разі, якщо:

ПС здійснило (планує здійснити) аварійну посадку на аеродромі;

АП сталася у РВ аеродрому.

4. Операція з АПР на аеродромі здійснюється під керівництвом координатора операції з АПР, який призначається експлуатантом аеродрому (керівником авіапідприємства, іншим керівником, який організовує польоти), на добу (льотну зміну).

За рішенням координатора операції з АПР на аеродромі утворюється штаб операції з АПР, до складу якого включаються посадові особи за визначеним переліком посад персоналу аеродрому (аеропорту).

5. Під час аварійної посадки ПС на аеродромі координатор операції з АПР організовує проведення аварійно-рятувальних робіт силами АРК аеродрому та НПРГ.

Сили нарощування, визначені планами взаємодії, залучаються до аварійно-рятувальних робіт (далі - АРР) на аеродромі за рішенням координатора операції з АПР.

6. Під час вимушеної посадки (падіння) ПС у РВ аеродрому координатор операції з АПР організовує проведення ПРР.

До ПРР залучаються наявні чергові ПРПС та НПРГ, склад яких визначається залежно від характеру та масштабу АП.

Координатором на місці проведення робіт призначається керівник НПРГ, який виконує ці функції до моменту прибуття на місце події підрозділу ДСНС України, керівник якого бере на себе функції координатора на місці проведення робіт.

Якщо місце АП невідоме, координатор операції з АПР організовує пошук.

План пошуку, у тому числі карту з визначеним на ній районом пошуку, координатор операції з АПР доводить до взаємодіючих органів управління та до відповідного КЦПР (КЦПР ЗСУ, КЦПР ЦА, ПУ авіації НГ України, ГЦУС Держприкордонслужби України).

7. До ПРР за необхідності залучаються:

чергові ПРПС суб’єктів ЄСПАРПР - за рішенням ГАКЦПР;

МОГ та ПРСЗ територіальної підсистеми ЄДСЦЗ - за рішенням ОКЦ ГУ (У) ДСНС України;

ПРСЗ НСПРМ - за рішенням ДМРКЦ (МРКПЦ).

6. Особливості організації та проведення операції з авіаційного пошуку і рятування в умовах гірської місцевості

1. Організація та порядок проведення АПР в умовах гірської місцевості здійснюються відповідно до планів реагування на НС, пов’язану з АП в Автономній Республіці Крим, областях, у межах адміністративної території яких є гірська місцевість, та місті Севастополь.

Під час розроблення зазначених планів враховуються особливості організації та проведення ПРР у горах.

2. До ПРР у горах залучаються досвідчені особи відповідних гірських пошуково-рятувальних відділень підрозділів ГУ (У) ДСНС України, національних парків, заповідників та інші особи, які здатні виконувати зазначені роботи у гірській місцевості.

3. До розрахунків сил і засобів, що залучаються до ПРР у горах, включаються:

рятувальники гірських пошуково-рятувальних відділень підрозділів ГУ (У) ДСНС України;

групи лісників (єгерів), ділянки яких збігаються з районом пошуку;

місцеві жителі на добровільних засадах, які добре знають місцевість і можуть надати допомогу у пошуку і рятуванні;

бригади швидкої медичної допомоги;

транспорт підвищеної прохідності.

4. До АРПР у горах залучаються екіпажі, що пройшли спеціальну підготовку, мають досвід польотів у горах та добре знають район польотів.

5. Рятувальники НПРГ аеродромів ДА та ЦА залучаються до ПРР у горах тільки під керівництвом осіб гірських пошуково-рятувальних відділень підрозділів ГУ (У) ДСНС України.

6. Окремим додатком до плану реагування на НС, пов’язану з АП в Автономній Республіці Крим, областях, у межах адміністративної території яких є гірська місцевість, та місті Севастополь, розробляється карта (схема) гірської місцевості з нанесеними районами відповідальності гірських пошуково-рятувальних відділень підрозділів ГУ (У) ДСНС та ділянками дільничних лісників.

7. Під час планування операцій з АПР у горах враховуються такі особливості:

межі району пошуку визначаються з урахуванням меж районів відповідальності гірських пошуково-рятувальних відділень підрозділів ГУ (У) ДСНС;

пункт управління координатора на місці проведення робіт розгортається у місцях, до яких є шляхи під’їзду та існують можливості організації зв’язку з усіма ПРСЗ, що залучаються до проведення ПРР, у тому числі з ПРПС;

необхідність в окремих випадках влаштування проїздів та проходів до місця робіт;

необхідність облаштування вертолітних майданчиків через обмежені можливості вертольотів щодо евакуації потерпілих, доставки рятувальників з режиму висіння в умовах високогір’я та лісистої місцевості.

7. Особливості організації та проведення операції з авіаційного пошуку і рятування в акваторії Чорного та Азовського морів

1. Проведення пошуку і рятування на морі у межах авіаційного району пошуку і рятування України здійснюється силами і засобами НСПРМ, ЄСПАРПР та ЄДСЦЗ.

2. У разі надходження інформації про АП, що трапилася на морі в межах авіаційного району пошуку і рятування України, ГАКЦПР розпочинає та здійснює координацію операції з АПР до того часу, поки не буде призначено координатора операції з АПР.

3. Розрахунки місця імовірного перебування постраждалих в авіаційній події та районів пошуку і рятування координатор операції з АПР або ГАКЦПР проводить спільно з ДМРКЦ (МРКПЦ).

4. Порядок пошуку і рятування визначається залежно від того чи охоплює розрахований район пошуку виключно акваторію моря, чи також і сухопутну ділянку місцевості.

5. Якщо район пошуку та рятування охоплює лише морську ділянку місцевості:

пошук розпочинається черговими ПРПС;

ДМРКЦ (МРКПЦ) направляє до району пошуку і рятування морські судна з метою скорочення часу з надання допомоги постраждалим;

органи ОПР, ДМРКЦ (МРКПЦ) інформують повітряні та морські судна, що можуть знаходитися в районі АП, про факт АП, можливий район місця події та отримують від них інформацію у разі виявлення ними постраждалих або місця АП.

При виявленні місця події інформація про це надається координатору операції з АПР або ГАКЦПР, який розпочинає рятувальні дії та інформує територіальні підсистеми ЄДСЦЗ, до яких планується евакуація постраждалих, для надання їм медичної та іншої необхідної допомоги.

ДМРКЦ (МРКПЦ) направляє до місця події морські пошуково-рятувальні сили, а також морські судна, що знаходяться в районі події та здатні надати допомогу постраждалим.

Координатором на місці проведення робіт призначається командир одного з пошуково-рятувальних ПС, а при спільних діях авіаційних та морських сил і засобів координацію, як правило, здійснює капітан-координатор, якого призначає ДМРКЦ (МРКПЦ).

6. Якщо район пошуку охоплює морську і сухопутну ділянки, операція з АПР планується та проводиться як на суші, так і на морі. При цьому може бути призначено як координатора на місці проведення робіт на суші, так і координатора на місці проведення робіт на морі.

Якщо надалі пошуково-рятувальні дії буде зосереджено виключно на суші або виключно на морі, план операції з АПР змінюється.

8. Завершення операції з авіаційного пошуку і рятування

1. Операція з АПР завершується, якщо:

ПС або особи, які перебували на борту, більше не зазнають лиха;

ПС, що зазнає або зазнало лиха, та особи, які перебувають на його борту, знаходяться за межами авіаційного району пошуку і рятування України.

При завершенні операції з АПР справа щодо неї закривається.

Основними етапами закриття такої справи є:

негайне повідомлення всіх повноважних органів, центрів, служб або засобів, що було залучено до пошуку та рятування;

завершення реєстраційних записів обставин справи.

2. Операція з АПР призупиняється, якщо:

знайдено не всіх постраждалих, але прийнято рішення, що додаткові пошукові зусилля не принесуть успіху;

ПС зникло безвісти - місцезнаходження ПС або елементів його конструкції не було встановлено, а пошукові дії припинено.

Про призупинення операції з АПР координатор операції з АПР повідомляє всі задіяні повноважні органи, центри, служби або засоби, власника або експлуатанта ПС, який повідомляє родичів постраждалих.

У разі призупинення операції з АПР ведення справи щодо неї призупиняється.

ГАКЦПР здійснює ведення призупиненої справи, матеріали якої періодично аналізує для того, щоб операція з АПР могла бути без затримки поновлена у разі виникнення додаткової інформації, що свідчить про виправданість поновлення пошукових дій.

3. Рішення про завершення (призупинення) операції з АПР приймає орган, що призначив координатора операції з АПР.

4. Якщо пошук виявився безрезультатним і операцію з АПР призупинено, власник або експлуатант, якому належить зникле безвісти судно, можуть продовжити пошук. Ця діяльність при надходженні відповідного запиту повинна підтримуватися системою АПР.

5. У разі надходження нової важливої інформації або відповідних ознак і факторів ДСНС України розглядає питання про поновлення призупиненої операції з АПР та у разі необхідності приймає рішення про її поновлення.

9. Зв’язки з громадськістю

1. Громадськість щодо проведення операції з АПР інформується з урахуванням вимог конфіденційності.

2. Зв’язок із засобами масової інформації може здійснюватися у таких формах:

надання прес-релізів, що містять попереднє повідомлення про подію, уточнену інформацію для громадськості щодо проведення операції з АПР та заключне повідомлення за результатами операції;

проведення прес-конференції;

організація інтерв’ю з координатором операції з АПР або уповноваженими представниками.

3. Відомості, що надаються засобам масової інформації, повинні бути чіткими, стислими й інформативними.

4. Уповноважений представник повинен підтримувати прямий зв’язок зі штабом операції з АПР (ГАКЦПР) для того, щоб мати повну інформацію.

5. Під час інтерв’ю для засобів масової інформації уповноважений представник повинен уникати:

висловлювання особистих думок або зневажливих оцінок, що стосуються членів екіпажу або осіб, які зникли безвісти;

оцінювання ситуації, досвіду або підготовки командира ПС або членів екіпажу;

негативних висловлень щодо проведення операції з АПР;

висловлювання особистої думки або припущень про причини події чи можливі засоби запобігання їй;

надмірно песимістичних або оптимістичних висловлювань про можливість успіху;

повідомлень про прізвища осіб, які зникли безвісти або зазнають лиха, поки не вжито всіх заходів для інформування родичів;

повідомлень про прізвища експлуатанта або власника ПС, поки його з цього питання не буде поінформовано;

розголошення прізвищ осіб, які надали інформацію стосовно цієї справи.

6. Уповноважений представник при вирішенні питання про розголошення прізвищ дотримується таких вимог:

прізвища загиблих із числа цивільних осіб не розголошуються до того, поки не буде зроблено усе, щоб зв’язатися з їх родичами;

прізвища загиблих із числа військовослужбовців розголошуються тільки тим центральним органом виконавчої влади, до яких вони належать;

прізвища осіб, які залишилися живими, не розголошуються до завершення остаточної ідентифікації.

10. Документація з авіаційного пошуку та рятування

1. Орган управління, що бере участь в операції з АПР, реєструє всю отриману інформацію про аварійну ситуацію з ПС у повному обсязі або шляхом посилання на інші документи постійного зберігання. Інформацію необхідно записувати і зберігати в обсязі, достатньому для повного відтворення обставин справи і демонстрації обґрунтованості усіх рішень.

Уся інформація, що стосується конкретної АП, зберігається не менше 1 року.

2. Керівники органів управління системи АПР, сили і засоби яких брали участь в операції з АПР, протягом доби після її завершення надають звіти за підсумками їх дій координатору операції з АПР (ГАКЦПР). Координатор операції з АПР (ГАКЦПР) протягом двох діб після завершення операції з АПР готує узагальнений звіт щодо проведення операції.

3. Штаб операції з АПР (ГАКЦПР) протягом операції з АПР формує справу операції з АПР.

Після завершення (призупинення) операції з АПР справа операції з АПР передається до ГАКЦПР для тривалого (понад 10 років) зберігання.

IV. Підготовка пошуково-рятувальних сил і засобів та органів управління до проведення авіаційного пошуку і рятування

1. Навчання, підвищення кваліфікації, сертифікація

1. Навчання, підвищення кваліфікації фахівців з АПР здійснюються за відповідними програмами підготовки.

Програми підготовки затверджуються для:

авіаційного персоналу - уповноваженими органами в галузях ДА та ЦА;

фахівців ЄДСЦЗ - органами, що регулюють діяльність у сфері цивільного захисту;

фахівців НСПРМ - органами, що регулюють діяльність у сфері пошуку і рятування на морі;

фахівців органів управління системи АПР - ДСНС України.

2. Екіпажі ПРПС, які призначаються на чергування (залучаються до АРПР), повинні:

знати сигнали лиха та порядок прийому і передачі їх в аварійних ситуаціях;

знати правила перевірки працездатності і застосування аварійного каналу радіозв’язку, бортового аварійно-рятувального спорядження і аварійно-рятувальних засобів;

знати методи пошуку над сушею і водною поверхнею за допомогою радіотехнічних засобів і візуально, взаємодії з ПС і наземними (морськими, річковими) силами і засобами та наведення їх на місце події;

знати правила ведення радіозв’язку з тими, хто зазнав лиха, іншими пошуковими екіпажами, наземними пошуково-рятувальними командами (групами), морськими (річковими) суднами;

бути готовими виконувати посадку на наземні майданчики з урахуванням усіх факторів, що впливають на безпеку польотів;

знати способи вивільнення потерпілих із ПС та вміти надавати допомогу потерпілим, самодопомогу, взаємодопомогу;

вміти здійснювати висадку та прийом людей і вантажів у режимі висіння, у тому числі із застосуванням спускового пристрою, лебідки як над сушею (у гірській та пересічній місцевості), так і над водною поверхнею;

вміти здійснювати скидання вантажів з ПС з парашутом і без парашута та десантування РПДГ;

бути підготовленими до виживання в екстремальних умовах.

3. Члени РПДГ, ППРГ, НПРГ повинні:

знати розташування на ПС засобів об’єктивного контролю та вміти їх вивільняти;

знати засоби і способи зв’язку і сигналізації під час проведення ПРР та вміти викладати на місцевості з використанням підручних засобів сигнали візуальної сигналізації;

вміти ліквідовувати пожежі на ПС, відкривати аварійні люки, фонарі кабін та фюзеляжі та вивільняти членів екіпажу і пасажирів із ПС, які зазнали лиха;

вміти підбирати і позначати майданчики для посадки вертольотів та аналізувати метеорологічну обстановку;

бути підготовленими до виживання в екстремальних умовах.

4. Медичний працівник, який входить до складу РПДГ (ППРГ), додатково повинен вміти:

надавати безпосередньо на місці події екстрену медичну допомогу;

швидко і грамотно користуватися вмістом медичної укладки;

визначати черговість евакуації, вид транспортування і забезпечувати своєчасну евакуацію потерпілих до лікувальних закладів.

5. Члени РПДГ повинні бути підготовленими до стрибків з парашутом вдень та вночі у простих та складних метеорологічних умовах на ліс, на воду, з вантажним контейнером, вміти висаджуватися із вертольота у режимі висіння, із застосуванням лебідки, трапа, спускового пристрою та евакуйовувати потерпілих.

6. Підрозділи АРК авіапідприємств, установ, організацій державної та цивільної авіації повинні:

знати сигнали оповіщення та порядок дій при їх оголошенні;

вміти використовувати аварійно-рятувальне спорядження і обладнання, яким оснащаються аварійно-рятувальні розрахунки АРК, засоби пожежогасіння;

знати способи проникнення у ПС в аварійних ситуаціях, методи рятування людей у різних умовах та правила евакуації потерпілих у медичні установи.

7. Фахівці органів управління системи АПР повинні:

знати порядок організації пошуку і рятування ПС в авіаційному районі пошуку і рятування та у відповідних районах відповідальності за пошук і рятування;

вміти готувати пропозиції з питань пошуку і рятування та розробляти відповідні плани (план операції з АПР, плани дій підпорядкованих сил і засобів);

знати склад чергових ПРСЗ у відповідному районі відповідальності за пошук і рятування, порядок їх залучення до проведення ПРР та здійснювати контроль за їх діяльністю під час проведення пошуку і рятування;

вміти оформлювати звіт щодо виконаних робіт та надавати його у визначені строки.

8. Підвищення кваліфікації фахівців органів управління системи АПР забезпечує ДСНС України.

2. Організація тренувань і проведення навчань

1. У системі АПР навчання проводяться з метою перевірки і вдосконалення планів заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС, алгоритмів дій, взаємодії у системі АПР, навичок фахівців органів управління, сил і засобів системи АПР.

2. Основними видами навчань у системі АПР є:

зв’язкові - передбачають використання усіх засобів зв’язку між усіма потенційними користувачами для забезпечення надійності зв’язку в реальних аварійних ситуаціях. Проводяться за планами органів управління системи АПР один раз на півроку;

координаційні (штабні) - передбачають імітацію заходів реагування на аварійну ситуацію з ПС на основі сценарію можливого її розвитку. Проводяться один раз на рік, якщо не проводилися комплексні навчання (тренування) або у разі необхідності підтримання фахового рівня;

комплексні навчання (тренування) - передбачають імітацію заходів реагування на аварійну ситуацію з ПС на основі сценаріїв можливого її розвитку. У них беруть участь з реальним розгортанням органи управління, сили і засоби системи АПР. Проводяться один раз на два роки.

3. Методичні рекомендації щодо проведення навчань на аеродромах (у РВ аеродромів) розробляються органами, які регулюють діяльність ДА та ЦА.

3. Сертифікація, атестація

1. Пошуково-рятувальні засоби, ПУ, що використовуються у системі АПР, підлягають сертифікації відповідно до законодавства України.

2. Аварійно-рятувальні служби та рятувальники, у тому числі аеродромів ДА та ЦА, на які покладається виконання АПР, підлягають атестації відповідно до законодавства України.

Начальник
Департаменту юридичного
забезпечення
Міністерства внутрішніх
справ України
полковник міліції






Д.В. Горбась







Додаток 1
до Правил авіаційного пошуку
і рятування в Україні
(пункт 9 глави 3 розділу ІІ)


ЗВІТ
щодо проведення операції з авіаційного пошуку і рятування (пошуково-рятувальних робіт)






Додаток 2
до Правил авіаційного пошуку
і рятування в Україні
(пункт 4 глави 5 розділу ІІ)


ХАРАКТЕРИСТИКА
ступенів готовності чергових сил і засобів

Готовність № 3: ПС, автомобілі та інші пошуково-рятувальні засоби підготовлені для використання і перебувають у визначених місцях. Льотний, технічний склад, РПДГ (ППРГ) та НПРГ перебувають на заняттях, роботах чи на відпочинку. Виліт літаків (вертольотів), а також вихід НПРГ - не пізніше ніж через 1 годину 30 хвилин після подання команди.

Готовність № 2: ПС готові до вильоту, аварійно-рятувальне майно перебуває на борту та готове до використання. Льотний склад, технічний склад і РПДГ (ППРГ) перебувають у спеціально визначеному місці поблизу літаків (вертольотів). Екіпажі отримали вказівки щодо організації вильоту і способу пошуку.

Завдання з пошуку уточнюються перед вильотом, а за потреби - у польоті. Особовий склад НПРГ перебуває у визначених місцях, майно та спорядження завантажене на транспортний засіб і підготовлене до використання. Виліт вертольотів і вихід НПРГ - не пізніше ніж через 20 хвилин, а виліт літаків - через 30 хвилин після подання команди.

Готовність № 1: ПС готові до негайного вильоту, наземні джерела електроживлення підключено, аварійно-рятувальне майно перебуває на борту літака (вертольота) і підготовлено до негайного використання. Льотний склад та РПДГ (ППРГ) - у літаках (вертольотах) на робочих місцях, а технічний склад - поблизу літаків (вертольотів).

Завдання екіпажам визначено, а в разі потреби уточнюються в польоті, командири екіпажів перебувають на радіозв’язку з пунктами управління польотами. Наземна пошуково-рятувальна група перебуває в готовності до негайного виходу для виконання завдання. Виліт вертольотів і вихід НПРГ - не пізніше ніж через 10 хвилин, а виліт літаків - через 15 хвилин після подання команди.

Строк чергування екіпажів літаків (вертольотів):

не більше 2 годин у готовності № 1;

не більше 2 діб у готовності № 2;

не більше 7 діб при чергуванні в готовності № 2 протягом не більше 12 годин, а решту частини доби в готовності № 3;

не більше 15 діб при чергуванні в готовності № 3.






Додаток 3
до Правил авіаційного пошуку
і рятування в Україні
(пункт 4 глави 7 розділу ІІ)


РАДІОЧАСТОТИ,
що виділяються для пошуково-рятувальних сил і засобів, які беруть участь в операції з авіаційного пошуку і рятування

1. Спеціально призначені частоти для ПС, що зазнають або зазнали лиха:

1) частота 2182 кГц може бути використана для зв’язку між ПС і станціями морської служби. Ця частота є міжнародною аварійною частотою для радіотелефонії, що повинна використовуватися для цієї мети морськими суднами, ПС і станціями рятувальних засобів, що користуються частотами в затверджених діапазонах між 1605 кГц і 4000 кГц при запиті допомоги від морської служби;

2) частота 4125 кГц може бути використана для забезпечення зв’язку між станціями морської служби і станціями ПС, що зазнають лиха;

3) частоти 3023 кГц і 5680 кГц можуть використовуватися для проведення узгоджених пошуково-рятувальних операцій спільно авіаційною та морською службами;

4) частота 500 кГц є міжнародною аварійною частотою для радіотелефонії Морзе, що повинна використовуватися для цієї мети морськими суднами, ПС і станціями рятувальних засобів, що користуються частотами в діапазонах 415 кГц і 535 кГц при запиті допомоги від морської служби;

5) станції рятувальних засобів використовують частоти 500 кГц, 8364 кГц, 2182 кГц, 121,5 МГц і 243 МГц у тих випадках, коли рятувальний засіб може працювати в діапазонах частот відповідно між 415-535 кГц, 4000-27500 кГц, 1605-2850 кГц, 117,975-137 МГц і 235-328,6 МГц.

2. Аварійні приводні передавачі (ELT) для пошуку і рятування працюють на частотах 406 МГц і 121,5 МГц одночасно.

3. Частоти, що використовуються з метою пошуку і рятування:

1) у випадку, коли для координації пошуково-рятувальних операцій на місці потрібно використовувати високі частоти, застосовуються 3023 кГц і 5680 кГц;

2) частота 123,1 МГц є допоміжною авіаційною аварійною частотою і призначається для забезпечення радіотелефонного зв’язку між ПС та засобами пошуку та рятування.






Додаток 4
до Правил авіаційного пошуку
і рятування в Україні
(пункт 3 глави 8 розділу ІІ)


ПЛАН
заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з повітряним судном в авіаційному районі пошуку і рятування України

1. Загальні положення.

2. Порядок організації АПР:

1) характеристика авіаційного району пошуку і рятування України:

межі авіаційного району пошуку і рятування України;

межі підрайонів пошуку і рятування;

адміністративний розподіл;

географічні та кліматичні особливості;

2) функції органів управління (ГАКЦПР, КЦПР ЗС України, КЦПР ЦА, ПУ авіації НГ України, ГЦУС Держприкордонслужби України, Украероцентру, ДМРКЦ);

3) організація взаємодії органів управління та сил, які залучаються до АПР;

4) порядок оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

5) порядок залучення сил і засобів ЄСПАРПР, ЄДСЦЗ, НСПРМ до проведення операцій з АПР (ПРР);

6) організація управління та зв’язку.

3. Дії органів управління та сил:

1) при повсякденній діяльності;

2) при оголошенні стадії «Невизначеність»;

3) при оголошенні стадії «Тривога»;

4) при оголошенні стадії «Лихо»;

5) при виникненні аварійної ситуації з ПС на аеродромі та в районі відповідальності аеродрому (злітно-посадкового майданчика) за пошук і рятування.

4. Додатки:

1) карта з позначеними: авіаційним районом пошуку і рятування України, морським пошуково-рятувальним районом України, районами польотної інформації України, підрайонами пошуку і рятування, морськими пошуково-рятувальними підрайонами, адміністративним поділом, розташуванням чергових авіаційних та морських сил і засобів, органів управління системи авіаційного пошуку і рятування, аеродромною мережею тощо;

2) довідкові дані про взаємодіючі органи управління;

3) ПРСЗ, місця дислокації, час готовності до виходу (вильоту), належність та зв’язок;

4) схема оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

5) форми повідомлень та донесень;

6) формалізовані плани пошуку та рятування;

7) порядок надання звітів про проведення операції з АПР (ПРР) та їх форми;

8) плани заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС у підрайонах пошуку і рятування;

9) плани заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС КЦПР ЗС, КЦПР ЦА, ПУ авіації НГ України, ГЦУС Держприкордонслужби України та ДМРКЦ.






Додаток 5
до Правил авіаційного пошуку
і рятування в Україні
(пункт 3 глави 8 розділу ІІ)


ПЛАН
взаємодії між ГАКЦПР та КЦПР ЗСУ, КЦПР ЦА, ПУ авіації НГ України, ГЦУС Держприкордонслужби України при проведенні авіаційного пошуку і рятування

1. Загальні положення.

2. Організація взаємодії:

1) завдання взаємодії;

2) функції взаємодіючих органів управління при організації та проведенні АПР;

3) порядок оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

4) порядок залучення ПРСЗ до проведення пошуку і рятування;

5) організація управління та зв’язку.

3. Порядок взаємодії:

1) при повсякденній діяльності;

2) при виникненні аварійної ситуації з ПС.

4. Додатки:

1) карта з позначеними: авіаційним районом пошуку і рятування України, підрайонами пошуку і рятування, аеродромами (злітно-посадковими майданчиками), органами управління ПРСЗ тощо;

2) довідкові дані про взаємодіючі органи управління;

3) ПРСЗ, місця їх дислокації, час готовності до виходу (вильоту), належність та зв’язок;

4) схема оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха, та виклику чергових сил;

5) форми повідомлення та донесень;

6) формалізовані плани пошуку і рятування;

7) порядок надання звітів про проведення операції з АПР (ПРР) та їх форми.






Додаток 6
до Правил авіаційного пошуку
і рятування в Україні
(пункти 3, 4 глави 8 розділу ІІ)


ПЛАН
взаємодії між ГАКЦПР та Украероцентром (АДЦПР та Центром ОрПР (РДЦ)) при проведенні авіаційного пошуку і рятування

1. Загальні положення.

2. Організація взаємодії:

1) завдання взаємодії;

2) функції ГАКЦПР (АДЦПР) та Украероцентру (Центру ОрПР (РДЦ)) при організації та проведенні АПР;

3) порядок оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

4) організація зв’язку.

3. Порядок взаємодії:

1) при повсякденній діяльності;

2) при виникненні аварійної ситуації з ПС.

4. Додатки:

1) карта з позначеними: авіаційним районом пошуку і рятування України, підрайонами пошуку і рятування, районами польотної інформації України, розташуванням чергових ПРПС та органами управління ними тощо;

2) довідкові дані про взаємодіючі органи управління;

3) схема оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

4) форми повідомлень та донесень;

5) порядок надання звітів про участь у заходах з пошуку і рятування та їх форма.






Додаток 7
до Правил авіаційного пошуку
і рятування в Україні
(пункти 3 глави 8 розділу ІІ)


ПЛАН
взаємодії між ГАКЦПР (АДЦПР) та ДМРКЦ (МРКПЦ) при проведенні авіаційного пошуку і рятування

1. Загальні положення.

2. Організація взаємодії:

1) завдання взаємодії;

2) функції взаємодіючих органів управління при організації та проведенні авіаційного пошуку і рятування;

3) порядок оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

4) порядок залучення ПРСЗ до проведення пошуку і рятування;

5) організація управління та зв’язку.

3. Порядок взаємодії:

1) при повсякденній діяльності;

2) при виникненні аварійної ситуації з ПС.

4. Додатки:

1) карта (номенклатура, що використовується ГАКЦПР) з позначеними авіаційним та морським районами (підрайонами) пошуку і рятування України, місцями розташування ПРСЗ, органів управління ПРСЗ, аеродромною мережею, портами (причалами), до яких забезпечується доставка постраждалих тощо;

2) довідкові дані про взаємодіючі органи управління;

3) ПРСЗ, місця їх дислокації, час готовності до виходу (вильоту), належність та зв’язок;

4) схема оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха, та виклику чергових сил;

5) форми повідомлень та донесень;

6) формалізовані плани пошуку та рятування;

7) порядок надання звітів про проведення операції з АПР (ПРР) та їх форми.






Додаток 8
до Правил авіаційного пошуку
і рятування в Україні
(пункти 4 глави 8 розділу ІІ)


ПЛАН
заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з повітряним судном у підрайоні пошуку і рятування

1. Загальні положення.

2. Порядок організації АПР:

1) характеристика підрайону пошуку і рятування:

межі підрайону;

адміністративний розподіл;

географічні та кліматичні особливості;

2) органи управління, які залучаються до проведення АПР у підрайоні (ГАКЦПР, АДЦПР, Центр ОрПР (РДЦ), МРКПЦ (ДМРКЦ), ОКЦ територіальних органів ДСНС України, ПУ авіапідприємств, установ, організацій ДА та ЦА), та їх функції;

3) сили і засоби ЄСПАРПР, ЄДСЦЗ, НСПРМ, що залучаються до проведення пошуку і рятування у підрайоні;

4) порядок несення чергування сил і засобів;

5) організація взаємодії органів управління та сил, які залучаються до проведення заходів з АПР у підрайоні;

6) порядок оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

7) порядок залучення сил і засобів ЄСПАРПР, ЄДСЦЗ, НСПРМ до проведення пошуку і рятування;

8) організація управління та зв’язку.

3. Дії органів управління та сил:

1) при повсякденній діяльності;

2) при оголошенні стадії «Невизначеність»;

3) при оголошенні стадії «Тривога»;

4) при оголошенні стадії «Лихо»;

5) при виникненні аварійної ситуації з ПС на аеродромі та в РВ аеродрому (злітно-посадкового майданчика) за пошук і рятування.

4. Додатки:

1) карта з позначеними: авіаційним підрайоном пошуку і рятування, адміністративним поділом, районами польотної інформації України, морськими пошуково-рятувальними підрайонами, місцями розташування ПРСЗ, органами управління системи АПР, аеродромною мережею тощо;

2) довідкові дані про взаємодіючі органи управління;

3) ПРСЗ, місця дислокації, час готовності до виходу (вильоту), належність та зв’язок;

4) схема оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

5) форми повідомлень та донесень;

6) формалізовані плани пошуку і рятування;

7) порядок надання звітів про проведення операції з АПР (ПРР) та їх форми;

8) плани заходів МРКПЦ (ДМРКЦ), райони відповідальності яких входять до меж підрайону пошуку і рятування на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС;

9) плани реагування на НС, пов’язану з АП в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь, адміністративні території яких входять до меж підрайону пошуку і рятування;

10) примірники міжнародного зводу сигналів, що містить інформацію щодо здійснення зв’язку, яку визнано у міжнародній практиці для використовування повітряними, морськими суднами і особами, які залишилися живими.






Додаток 9
до Правил авіаційного пошуку
і рятування в Україні
(пункти 4 глави 8 розділу ІІ)


ПЛАН
взаємодії між АДЦПР та ОКЦ ГУ (У) ДСНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, адміністративні території яких входять до меж підрайону пошуку і рятування, при проведенні авіаційного пошуку і рятування

1. Загальні положення.

2. Організація взаємодії:

1) завдання взаємодії;

2) функції взаємодіючих органів управління при організації та проведенні авіаційного пошуку і рятування;

3) сили і засоби, що залучаються до проведення пошуку і рятування;

4) організація чергування ПРСЗ;

5) порядок оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

6) порядок залучення ПРСЗ до проведення пошуку і рятування;

7) організація управління та зв’язку.

3. Порядок взаємодії:

1) при повсякденній діяльності;

2) при виникненні аварійної ситуації з ПС.

4. Додатки:

1) карта з позначеними: підрайоном пошуку і рятування, зоною відповідальності територіального органу ДСНС України, місцями розташування ПРСЗ, портами (причалами), органами управління, аеродромної мережі тощо;

2) довідкові дані про взаємодіючі органи управління;

3) ПРСЗ, місця їх дислокації, час готовності до виходу (вильоту), належність та зв’язок;

4) схема оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха, та виклику чергових сил;

5) форми повідомлень та донесень;

6) формалізовані плани пошуку і рятування;

7) порядок надання звітів про проведення операції з АПР (ПРР) та їх форми.






Додаток 10
до Правил авіаційного пошуку
і рятування в Україні
(пункти 4 глави 8 розділу ІІ)


ПЛАН
взаємодії між АДЦПР та органами управління аеродромів, на яких організовано чергування пошуково-рятувальних повітряних суден за договорами з ДСНС України

1. Загальні положення.

2. Організація взаємодії:

1) завдання взаємодії;

2) функції взаємодіючих органів управління при організації та проведенні АПР;

3) організація чергування ПРПС;

4) порядок оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

5) порядок залучення чергових ПРПС до АРПР;

6) організація управління та зв’язку.

3. Порядок взаємодії:

1) при повсякденній діяльності;

2) при залученні ПРПС до АРПР та при проведенні АРПР.

4. Додатки:

1) карта з позначеними: підрайонами пошуку і рятування, адміністративним поділом, межами району відповідальності ПРПС за пошук і рятування, органами ОПР, аеродромною мережею тощо;

2) довідкові дані про взаємодіючі органи управління;

3) схема зв’язку та управління;

4) форма постановки завдань на виконання АРПР;

5) формалізовані плани пошуку та рятування;

6) порядок надання звітів про проведення АРПР та їх форма.






Додаток 11
до Правил авіаційного пошуку
і рятування в Україні
(пункти 5 глави 8 розділу ІІ)


ПЛАН
реагування на надзвичайну ситуацію, пов’язану з авіаційною подією в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі

1. Загальні положення.

2. Порядок організації авіаційного пошуку і рятування:

1) межі зони відповідальності за пошук і рятування, адміністративний розподіл;

2) висновки з оцінки можливої обстановки у разі виникнення НС, пов’язаної з АП у визначеному районі відповідальності;

3) органи управління, ПРСЗ, що залучаються до проведення пошуку і рятування у визначеному районі відповідальності, та їх функції;

4) організація чергування ПРСЗ;

5) організація взаємодії органів управління та ПРСЗ, які залучаються до проведення заходів з АПР;

6) порядок оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

7) порядок залучення ПРСЗ до проведення пошуку і рятування;

8) організація управління та зв’язку.

3. Дії при виникненні аварійної ситуації з ПС:

1) у разі загрози виникнення АП;

2) у разі виникнення АП на аеродромі;

3) у разі виникнення АП за межами аеродрому, коли місце події відоме;

4) у разі виникнення АП за межами аеродрому та місце події невідоме;

5) при проведенні пошуку і рятування у важкодоступних місцях (горах, лісах, болотах тощо).

4. Додатки:

1) карта (номенклатури, що використовує АДЦПР) з позначеними: районом відповідальності за пошук і рятування, адміністративним поділом до району включно, підрайонами пошуку і рятування у даному регіоні, місцями розташування чергових авіаційних, наземних сил і засобів, портами (причалами) тощо;

2) довідкові дані про взаємодіючі органи управління;

3) ПРСЗ, місця дислокації, час готовності до виходу (вильоту), належність та зв’язок;

4) схема оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

5) схема управління проведенням пошуку і рятування;

6) схема дій органів управління (посадових осіб) при організації та проведенні пошуково-рятувальної операції з АПР у визначеному районі відповідальності;

7) схема організації зв’язку;

8) розрахунки ПРСЗ та органів управління, які можуть бути залучені до проведення ПРР:

розрахунок чергових ПРПС;

розрахунок медичних сил і засобів;

розрахунок сил і засобів аеродрому (розробляється по кожному аеродрому (аеропорту, злітно-посадковому майданчику), що розташовані в межах адміністративної території);

розрахунок сил і засобів місцевих органів влади, які залучаються до ліквідації НС, пов’язаної з АП;

розрахунок сил і засобів Головного управління (управління) МВС в області;

розрахунок сил і засобів, які можуть залучатися до проведення пошуку у внутрішніх водоймах;

бойовий розрахунок МОГ;

розрахунок штабу операції з АПР з проектом наказу про його призначення;

9) форми повідомлень та донесень;

10) формалізовані плани пошуку і рятування;

11) порядок надання звітів про проведення операції з АПР (ПРР) та їх форми.






Додаток 12
до Правил авіаційного пошуку
і рятування в Україні
(пункти 6 глави 8 розділу ІІ)


ПЛАН
взаємодії між експлуатантом аеродрому (злітно-посадкового майданчика) та ГУ (У) ДСНС України (ДМРКЦ (МРКПЦ)) при проведенні авіаційного пошуку і рятування

1. Загальні положення.

2. Організація взаємодії:

1) завдання взаємодії;

2) межі районів (підрайонів, зон) відповідальності за пошук і рятування;

3) функції взаємодіючих органів управління та сил при організації та проведенні АПР;

4) організація чергування ПРСЗ та органів управління ними;

5) порядок оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

6) порядок залучення ПРСЗ до проведення пошуку і рятування;

7) організація управління та зв’язку.

3. Порядок взаємодії:

1) при повсякденній діяльності;

2) при виникненні аварійної ситуацій з ПС на аеродромі;

3) при виникненні АП за межами аеродрому, якщо місце події відоме;

4) при виникненні АП за межами аеродрому, якщо місце події невідоме.

4. Додатки:

1) карта з позначеними: районами відповідальності за пошук і рятування, місцями розташування ПРСЗ, органами управління, аеродромною мережею тощо;

2) довідкові дані про взаємодіючі органи управління;

3) ПРСЗ, місця дислокації, час готовності до виходу (вильоту), належність та зв’язок;

4) схема оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

5) форми повідомлення та донесень;

6) формалізовані плани пошуку і рятування;

7) порядок надання звітів про проведення операції з АПР (ПРР) та їх форми.






Додаток 13
до Правил авіаційного пошуку
і рятування в Україні
(пункти 7 глави 8 розділу ІІ)


ФОРМАЛІЗОВАНИЙ ПЛАН ПОШУКУ




Додаток 14
до Правил авіаційного пошуку
і рятування в Україні
(пункти 7 глави 8 розділу ІІ)


ФОРМАЛІЗОВАНИЙ ПЛАН РЯТУВАННЯ






Додаток 15
до Правил авіаційного пошуку
і рятування в Україні
(пункти 2 глави 1 розділу ІІI)


УМОВИ
визначення аварійних стадій

Відповідні аварійні стадії встановлюються органами ОПР або ГАКЦПР за таких умов:

стадія «НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ» (INCERFA) оголошується, коли:

не було жодного донесення з борту ПС упродовж 30 хвилин з часу, коли мало бути отримане останнє донесення, чи з часу першої невдалої спроби встановити зв’язок з таким ПС;

ПС не прибуло упродовж 30 хвилин після закінчення розрахункового часу прибуття або останнього повідомлення, за винятком тих випадків, коли немає жодного сумніву щодо безпеки ПС й осіб, які перебувають на його борту;

стадія «ТРИВОГА» (ALERFA) оголошується, коли:

після стадії «НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ» наступні спроби встановити зв’язок з ПС чи наведення довідок про нього з інших джерел не дали жодних нових відомостей про це ПС;

ПС, якому було надано дозвіл на посадку, не здійснило її упродовж 5 хвилин після закінчення розрахункового часу посадки, і з цим ПС не вдалося встановити зв’язок;

отримано інформацію про те, що експлуатаційна ефективність ПС знизилась, але не настільки, щоб стала ймовірною потреба вимушеної посадки, за винятком тих випадків, коли є дані, які знімають побоювання щодо безпеки ПС та осіб, що перебувають на його борту;

стало відомо (або є припущення), що ПС стало об’єктом незаконного втручання;

стадія «ЛИХО» (DETRESFA) оголошується, коли:

після стадії «ТРИВОГА» подальші спроби встановити зв’язок з ПС були невдалими і всі зусилля щодо більш широкого наведення довідок указують на ймовірність того, що це ПС зазнало лиха;

вважається, що запас палива на борту ПС є недостатнім для того, щоб це ПС досягло місця, придатного для безпечної посадки;

отримано інформацію про те, що експлуатаційна ефективність ПС знизилася до такого ступеня, що стала ймовірною потреба вимушеної посадки;

отримано інформацію або є достатні підстави вважати, що ПС має намір здійснити або здійснило вимушену посадку, за винятком тих випадків, коли є достатня упевненість у тому, що ПС та особам, які перебувають на його борту, не загрожує безпосередня небезпека і вони не потребують негайної допомоги.






Додаток 16
до Правил авіаційного пошуку
і рятування в Україні
(пункти 2 глави 1 розділу ІІI)


ФОРМА ПЕРВИННОГО ПОВІДОМЛЕННЯ
про аварійний стан повітряного судна




Додаток 17
до Правил авіаційного пошуку
і рятування в Україні
(пункти 2 глави 1 розділу ІІI)


ФОРМА ПОВІДОМЛЕННЯ
Головного авіаційного координаційного центру пошуку і рятування (авіаційного допоміжного центру пошуку і рятування ) про авіаційну подію