Ст. 56 ЗУ Про нотаріат вiд 02.09.1993 № 3425-XII
Ця копія може бути застарілою. Актуальну редакцію перевіряйте в офіційному джерелі.
Документ на сайті Верховної Ради України
Про нотаріат
Стаття 56. Посвідчення заповітів
Нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують заповіти дієздатних громадян, складені відповідно до вимог законодавства України і особисто подані ними нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, а також забезпечують державну реєстрацію заповітів у Спадковому реєстрі відповідно до порядку , затвердженого Кабінетом Міністрів України. { Частина перша статті 56 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2527-VI від 21.09.2010 } Посвідчення заповіту через представника, а також одного заповіту від імені кількох осіб не допускається.
При посвідченні заповіту від заповідача не вимагається подання доказів, які підтверджують його право на майно, що заповідається.
Читати ще раз
Про нотаріат Стаття 19. Оплата вчинюваних нотаріальних дій Про нотаріат Стаття 23. Державні нотаріальні архіви Про пробацію Стаття 13. Соціально-виховна робота Про нотаріат Стаття 66. Свідоцтво про право на спадщину та строки його видачі Про нотаріат Стаття 10. Вища кваліфікаційна комісія нотаріату та порядок її роботи