Про правовий статус осіб, зниклих безвісти
Прикінцеві та перехідні положення

Розділ IX 
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

а) доповнити статтею 188-51 такого змісту:

"Стаття 188-51. Невиконання законних вимог Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, члена Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин

Невиконання законних вимог Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Голови Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, члена Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, перешкоджання здійсненню ними своїх повноважень, надання неправдивої або неповної інформації або ненадання інформації у строк, встановлений законом, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот п’ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

б) у пункті 1 частини першої статті 255 після абзацу "центрального органу виконавчої влади з питань цивільної авіації (частина друга статті 112, частина третя статті 133)" доповнити новим абзацом такого змісту:

"Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (стаття 188-51)";

2) Кримінальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131) доповнити статтею 146-1 такого змісту:

"Стаття 146-1. Насильницьке зникнення

1. Арешт, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі, вчинене представником держави, в тому числі іноземної, з подальшою відмовою визнати факт такого арешту, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі або приховуванням даних про долю такої людини чи місце перебування -

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

2. Видання наказу або розпорядження про вчинення дій, зазначених у частині першій цієї статті, або невжиття керівником, якому стало відомо про вчинення дій, зазначених у частині першій цієї статті, його підлеглими заходів для їх припинення та неповідомлення компетентних органів про злочин -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.

Примітка. 1. Під представником держави в цій статті слід розуміти службову особу, а також особу або групу осіб, які діють з дозволу, за підтримки чи за згодою держави.

2. Під представниками іноземної держави в цій статті слід розуміти осіб, які діють як державні службовці іноземної держави або проходять військову службу у збройних силах, органах поліції, органах державної безпеки, розвідувальних органах, або осіб, які займають посади в зазначених або будь-яких інших державних органах чи органах місцевого самоврядування іноземної держави, утворених відповідно до її законодавства, або які діють за наказом таких осіб, а також представників іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України";

3) у Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356):

а) у статті 44:

у назві слова "фізичної особи, місце перебування якої невідоме" замінити словами "особи, зниклої безвісти";

у частинах другій - четвертій слова "фізичної особи, місце перебування якої невідоме" замінити словами "особи, зниклої безвісти";

у частині п’ятій слова "фізичної особи, місце перебування якої було невідомим" замінити словами "особи, зниклої безвісти";

б) частини другу і третю статті 46 після слів "воєнними діями" доповнити словами "збройним конфліктом";

4) пункт 3 частини першої статті 9-1 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 22, ст. 303 із наступними змінами) викласти в такій редакції:

"3) щодо осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у тому числі у зв’язку зі збройним конфліктом, воєнними діями, заворушеннями всередині держави або у зв’язку з надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру або іншими подіями, що можуть спричинити масову загибель людей, - до встановлення їх місця перебування, місця поховання чи місцезнаходження останків";

5) статтю 24 Закону України "Про Службу безпеки України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 27, ст. 382 із наступними змінами) доповнити пунктом 18 такого змісту:

"18) забезпечувати внесення відомостей до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та підтримання таких відомостей в актуальному стані у межах, визначених законодавством";

6) частину першу статті 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 49-51, ст. 376 із наступними змінами) доповнити абзацом третім такого змісту:

"Непрацездатні члени сім’ї особи, зниклої безвісти, у порядку, передбаченому Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти", які були на її утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу годувальника, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника у порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти";

7) частину першу статті 2 Закону України "Про Національну гвардію України" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 17, ст. 594; 2016 р., № 3, ст. 35) доповнити пунктом 20 такого змісту:

"20) забезпечення внесення відомостей до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та підтримання таких відомостей в актуальному стані у межах, визначених законодавством";

8) у Законі України "Про Національну поліцію" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 40-41, ст. 379 із наступними змінами):

а) частину першу статті 23 доповнити пунктом 28 такого змісту:

"28) забезпечує інформування Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, про хід досудового розслідування, вжиття заходів для розшуку осіб, зниклих безвісти, у тому числі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, для внесення даних до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин";

б) у статті 26:

пункт 4 частини першої викласти в такій редакції:

"4) розшуку осіб, зниклих безвісти";

доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Поліція забезпечує внесення відомостей до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та здійснює підтримання таких відомостей в актуальному стані в межах, визначених законодавством".

3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

створити Комісію з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та затвердити положення про цю Комісію;

забезпечити створення Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та затвердити положення про порядок його ведення;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.