Про валюту і валютні операції
Стаття 16. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через сім місяців з дня набрання ним чинності.

2. Визнати такими, що втратили чинність з дня введення в дію цього Закону:

1) Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 17, ст. 184 із наступними змінами);

2) Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 40, ст. 364 із наступними змінами);

3) Постанову Верховної Ради України від 23 вересня 1994 року № 187/94-ВР "Про порядок введення в дію Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 40, ст. 365).

3. У зв’язку з набранням чинності цим Законом з дня введення його в дію відповідно до пункту 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України припиняється дія:

1) Указу Президента України від 18 червня 1994 року № 319 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" (із наступними змінами);

2) Указу Президента України від 16 березня 1995 року № 227 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" (із наступними змінами);

3) Указу Президента України від 21 січня 1998 року № 41 "Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі" (із наступними змінами);

4) Указу Президента України від 27 червня 1999 року № 734 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства".

4. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

а) в абзаці другому статті 162 слова "від тридцяти до сорока чотирьох" замінити словами "від п’ятисот до однієї тисячі";

б) статтю 162-1 викласти в такій редакції:

"Стаття 162-1. Порушення порядку здійснення валютних операцій

Порушення порядку здійснення валютних операцій -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юридичних осіб (крім уповноважених установ), громадян - суб’єктів підприємницької діяльності від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Термін "уповноважені установи" вживається у значенні, визначеному Законом України "Про валюту і валютні операції";

в) статтю 162-2 виключити;

г) у статті 166-5:

у назві слово "банківського" замінити словами "банківського, валютного";

доповнити частиною шостою такого змісту:

"Порушення вимог валютного законодавства -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб уповноважених установ від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

примітку доповнити абзацом третім такого змісту:

"Термін "уповноважені установи" вживається у значенні, визначеному Законом України "Про валюту і валютні операції";

ґ) у статті 221 цифри "162-162-3" замінити цифрами "162, 162-1, 162-3";

д) у частині першій статті 234-3 слово "банківського" замінити словами "банківського, валютного";

у пункті 1 частини першої статті 255:

в абзаці другому цифри "162-162-3" замінити цифрами "162, 162-3";

в абзаці "органів державної податкової служби (статті 51-2, 155-1, 162-1, 162-2, 163-1-163-4, 163-12, 164, 164-5, 164-16, 166-16, 166-17, 177-2, 204-3)" цифри "162-2" виключити;

2) у частині другій статті 250 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144) слова "Законом України" замінити словами "законами України "Про валюту і валютні операції";

3) у Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 29, ст. 377 із наступними змінами):

а) у статті 5:

частину першу викласти в такій редакції:

"Усі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб’єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції";

частину одинадцяту виключити;

б) у частині п’ятій статті 11 слова "та в разі застосування санкцій згідно із статтею 37 цього Закону при порушенні суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності встановлених правил цієї діяльності" виключити;

в) у частині шостій статті 13 слово та цифри "та 37" виключити;

г) у статті 16:

частину тринадцяту виключити;

у частині сорок третій слова "згідно зі статтею 37 цього Закону" виключити;

ґ) у статті 35 слова та цифри "статтями 33 і 37" замінити словом та цифрами "статтею 33";

д) статтю 37 виключити;

4) у Законі України "Про Національний банк України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238 із наступними змінами):

а) у статті 1:

визначення терміну "валютні цінності" виключити;

доповнити останнім абзацом такого змісту:

"Термін "валютні цінності" розуміється у значенні, визначеному Законом України "Про валюту і валютні операції";

б) у пункті 14 статті 7 слова "здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій" замінити словами "здійснює валютний нагляд за банками, а також небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які отримали ліцензію на здійснення валютних операцій";

в) частину першу статті 9 доповнити пунктом 21 такого змісту:

"21) підтверджує наявність або відсутність ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, для цілей запровадження та (або) подовження строку дії та (або) дострокового припинення дії заходів захисту відповідно до статті 12 Закону України "Про валюту і валютні операції";

г) пункт 1 статті 15 доповнити абзацом двадцять дев’ятим такого змісту:

"приймає рішення про запровадження заходів захисту відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції";

ґ) у статті 30 слова "законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність та систему валютного регулювання і валютного контролю" замінити словами "валютного законодавства";

д) у статті 44:

у назві слово "контролю" замінити словом "нагляду";

у частині першій слова "законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль" замінити словами "валютного законодавства";

у частині другій:

в абзаці першому слово "контролю" замінити словом "нагляду";

пункт 2 викласти в такій редакції:

"2) видача, переоформлення, зупинення, поновлення, відкликання (анулювання) ліцензій на здійснення валютних операцій, здійснення валютного нагляду відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції";

пункти 4-6 замінити двома пунктами такого змісту:

"4) запровадження заходів захисту відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції";

5) застосовування за порушення вимог валютного законодавства заходів впливу до банків, небанківських фінансових установ та операторів поштового зв’язку, які отримали ліцензію на здійснення валютних операцій";

е) у статті 45 слова "законодавства України про валютне регулювання" замінити словами "валютного законодавства";

є) у пункті 2 частини першої статті 67 слово "контролю" замінити словом "нагляду";

5) у Законі України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30 із наступними змінами):

а) у статті 47:

частину першу доповнити словами "як у національній, так і в іноземній валюті";

включити частину шосту такого змісту:

"Банк надає фізичним та юридичним особам послуги з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі та безготівковій формі з одночасним зарахуванням валютних цінностей на їхні рахунки відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції";

частину дев’яту виключити;

б) частину третю статті 60 після слів "проведення банківського" доповнити словами "та валютного";

в) у статті 62:

частину п’яту доповнити словами "а також при здійсненні валютного нагляду, у тому числі в разі запровадження Національним банком України заходів захисту відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції";

у частині сьомій слова "які в межах повноважень, наданих Законом України "Про Національний банк України", здійснюють функції банківського нагляду або валютного контролю" замінити словами "які в межах повноважень, наданих законом, здійснюють функції банківського нагляду або валютного нагляду";

г) у частині першій статті 73:

в абзаці першому слово "банківського" замінити словами "банківського, валютного";

пункт 11-1 виключити;

6) в абзаці першому пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 29, ст. 137; 2016 р., № 30, ст. 542) слово "та" замінити словами "інвестиційним фондам та компаніям з управління активами, що діють від імені таких інвестиційних фондів";

7) пункт 3 частини першої статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 1, ст. 1) викласти в такій редакції:

"3) торгівля валютними цінностями";

8) у статті 19 Закону України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 7, ст. 50):

частину першу замінити двома новими частинами такого змісту:

"Страхувальники-резиденти мають право вносити платежі:

а) згідно з укладеними договорами страхування за видами страхування іншими, ніж страхування життя, - лише у національній валюті України;

б) згідно з укладеними договорами страхування життя - в національній валюті України або в іноземній валюті - у випадках, передбачених законодавством, з урахуванням положень частини п’ятої цієї статті.

Страхувальники-нерезиденти мають право вносити платежі згідно з укладеними договорами страхування у національній валюті України або в іноземній валюті у випадках, передбачених законодавством України, з урахуванням положень частини п’ятої цієї статті при укладенні договорів страхування життя".

У зв’язку з цим частини другу - четверту вважати відповідно частинами третьою - п’ятою;

у частині п’ятій слова "вільно конвертованій" замінити словом "іноземній";

9) у Законі України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 23, ст. 158 із наступними змінами):

а) пункт 1 частини другої статті 2 викласти у такій редакції:

"1) діяльність з надання фінансових послуг та іншу діяльність, ліцензування якої здійснює Національний банк України відповідно до закону";

б) пункт 1 частини першої статті 7 викласти в такій редакції:

"1) банківська діяльність, діяльність з надання фінансових послуг та інша діяльність, ліцензування якої здійснює Національний банк України відповідно до закону".

5. Національному банку України не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня введення в дію цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації, у тому числі щодо класифікації валютних операцій з урахуванням норм міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

у разі наявності ознак та (або) обставин, передбачених частиною першою статті 12 цього Закону, прийняти нормативно-правові акти, спрямовані на запровадження заходів захисту, визначених цим Законом, що наберуть чинності одночасно із введенням в дію цього Закону.

Національний банк України зобов’язаний оприлюднити відповідні нормативно-правові акти не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня введення в дію цього Закону.

6. Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня введення в дію цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зобов’язані оприлюднити відповідні нормативно-правові акти не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня введення в дію цього Закону.

7. Індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, інші ліцензії на здійснення валютних операцій, у тому числі на організацію та (або) проведення операцій з купівлі та продажу валютних цінностей у безготівковій формі, відкриття рахунків в іноземній валюті, проведення розрахунків в іноземній валюті, видані Національним банком України до дня введення в дію цього Закону, втрачають чинність після введення його в дію, крім генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, виданих Національним банком України небанківським фінансовим установам, операторам поштового зв’язку.

Банки після введення в дію цього Закону продовжують здійснювати валютні операції на підставі банківської ліцензії.

Небанківські фінансові установи, оператори поштового зв’язку, які мають генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, отримані до дня введення в дію цього Закону, продовжують здійснювати валютні операції на підставі відповідної генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.

Після закінчення строку дії генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, виданої небанківській фінансовій установі, оператору поштового зв’язку до дня введення в дію цього Закону (якщо генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій було видано на певний строк), у разі наявності наміру здійснювати валютні операції, передбачені частинами другою і третьою статті 9 цього Закону, небанківська фінансова установа, оператор поштового зв’язку мають право звернутися до Національного банку України за оформленням ліцензії на здійснення валютних операцій в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Національний банк України після введення в дію цього Закону повертає без розгляду документи щодо надання індивідуальних та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, передбачених статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", що надійшли до Національного банку України до введення в дію цього Закону, та щодо яких Національним банком України не було прийнято рішення про надання або відмову в наданні ліцензії станом на день введення в дію цього Закону.

8. Уповноважені установи, суб’єкти валютних операцій, які до дня введення в дію цього Закону порушили вимоги Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Указу Президента України від 27 червня 1999 року № 734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" та (або) нормативно-правових актів Національного банку України з питань валютного регулювання та контролю, несуть відповідальність, передбачену законодавством України, що діяло на день вчинення таких порушень.

Рішення про застосування до уповноважених установ, суб’єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п’ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення.

9. Установити, що нормативно-правові акти Національного банку України, прийняті відповідно до пункту 5 цієї статті, якими запроваджуються заходи захисту, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, та які набирають чинності одночасно з введенням в дію цього Закону, діють до визнання їх Національним банком України такими, що втратили чинність.

Під час прийняття рішень про втрату чинності нормативно-правовими актами, зазначеними в абзаці першому цього пункту, Національний банк України може враховувати:

1) рекомендації Ради з фінансової стабільності, що засвідчують стабілізацію фінансового стану банківської системи та відсутність ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, а також обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи країни;

2) набрання чинності законами України про міжнародну співпрацю України в галузі оподаткування, які визначатимуть:

а) правила оподаткування контрольованих іноземних компаній;

б) правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній;

в) правила обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами;

г) правила оподаткування постійного представництва;

ґ) заходи щодо запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування;

д) процедуру врегулювання спорів з питань застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування;

е) питання впровадження міжнародних стандартів для автоматичного обміну фінансовою інформацією.

10. Кабінету Міністрів України до дня введення в дію цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

затвердити перелік окремих товарів та (або) галузей економіки згідно з абзацом другим частини першої статті 13 цього Закону та подати його до Національного банку України;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

11. Кабінету Міністрів України спільно з Національним банком України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо здійснення одноразового декларування активів фізичних осіб та про міжнародну співпрацю України в галузі оподаткування, що визначатимуть:

1) правила оподаткування контрольованих іноземних компаній;

2) правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній;

3) правила обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами;

4) правила оподаткування постійного представництва;

5) заходи щодо запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування;

6) процедуру врегулювання спорів з питань застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування;

7) питання впровадження міжнародних стандартів для автоматичного обміну фінансовою інформацією.