Про Вищу раду правосуддя
Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:

пункту 10 частини першої статті 3, глави 9 розділу II цього Закону, які набирають чинності через два роки з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)";

підпункту "а" пункту 19 цього розділу в частині зміни у тексті слів "Верховний Суд України" у всіх відмінках на слова "Верховний Суд" у відповідному відмінку, який набирає чинності з дня початку роботи Верховного Суду в порядку і складі, що визначені Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII;

абзацу третього підпункту "а", підпункту "е" пункту 23 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, але не раніше 1 січня 2017 року.

2. Визнати таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про Вищу раду юстиції" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 25, ст. 146 із наступними змінами).

3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

а) у примітці до статті 172-4 слова "членів Вищої ради юстиції (крім тих, які працюють у Вищій раді юстиції на постійній основі), народних засідателів і" виключити;

б) статтю 185-3 викласти в такій редакції:

"Стаття 185-3. Прояв неповаги до суду

Неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі діяння, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Злісне ухилення експерта, перекладача від явки в суд -

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невиконання поручителем зобов’язань, покладених судом під час провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства, -

тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

в) статтю 188-32 викласти в такій редакції:

"Стаття 188-32. Невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органу або члена Вищої ради правосуддя

Невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органу або члена Вищої ради правосуддя щодо надання інформації, судової справи (її копії), розгляд якої закінчено, надання завідомо недостовірної інформації, а так само недодержання встановлених законом строків надання інформації, судової справи (її копії), розгляд якої закінчено, Вищій раді правосуддя, її органу або члену Вищої ради правосуддя -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ненадання або несвоєчасне надання відповіді на подання Вищої ради правосуддя про виявлення та притягнення до відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, що порушують гарантії незалежності суддів або підривають авторитет правосуддя, -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

г) у частині першій статті 255:

в абзаці "органів Державної прикордонної служби України (частини друга, четверта і п’ята статті 85, статті 92, частина третя статті 185-3, 185-10, 191, 204-204-2, 205-206-1)" пункту 1 слова і цифри "частина третя статті 185-3" замінити словами і цифрами "частина четверта статті 185-3";

в абзаці "територіальних органів і територіальних підрозділів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб (частина третя статті 185-3)" пункту 1 слова і цифри "частина третя статті 185-3" замінити словами і цифрами "частина четверта статті 185-3";

у пункті 7-1 слова і цифри "частини перша та друга статті 185-3" замінити словами і цифрами "частини перша, друга та третя статті 185-3";

у пункті 9-2 слова "Вищої ради юстиції" замінити словами "Вищої ради правосуддя";

2) у частині першій статті 67 Кодексу торговельного мореплавства України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., №№ 47-52, ст. 349) слова "Генеральним прокурором України" замінити словами "Генеральним прокурором";

3) у Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131):

а) абзац перший частини першої статей 112 та 346 після слів "члена Кабінету Міністрів України" доповнити словами "Голови чи члена Вищої ради правосуддя, Голови чи члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України";

б) абзац перший частини першої статті 344 після слів "члена Кабінету Міністрів України" доповнити словами "Голову чи члена Вищої ради правосуддя, Голову чи члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України";

в) доповнити статтею 351-2 такого змісту:

"Стаття 351-2. Перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органу чи члена Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України чи члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, створення штучних перешкод у їх роботі -

караються штрафом від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років";

г) у тексті Кодексу слова "Генеральний прокурор України" в усіх відмінках замінити словами "Генеральний прокурор" у відповідному відмінку;

4) в абзаці одинадцятому частини першої статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 3-4, ст. 21) слова "Генеральний прокурор України" замінити словами "Генеральний прокурор";

5) у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., №№ 35-37, ст. 446):

а) у частині шостій і в абзаці першому частини сьомої статті 171-1 слова "Вищої ради юстиції" замінити словами "Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України";

б) у тексті Кодексу слова "Вища рада юстиції" в усіх відмінках замінити словами "Вища рада правосуддя" у відповідному відмінку;

6) у Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88):

а) у частині першій статті 3:

у пункті 8 після слів "органу державного бюро розслідувань" доповнити словами "органу Державної кримінально-виконавчої служби України";

у пункті 17 після слів "органу державного бюро розслідувань" доповнити словами "органу Державної кримінально-виконавчої служби України";

б) у статті 38:

пункт 1 частини першої доповнити новим підпунктом "ґ" такого змісту:

"ґ) органів Державної кримінально-виконавчої служби України";

частину третю після слів "органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства" доповнити словами "органів Державної кримінально-виконавчої служби України";

в) частину другу статті 131 доповнити пунктом 4-1 такого змісту:

"4-1) тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя";

г) друге речення частини третьої статті 154 виключити;

ґ) доповнити статтею 155-1 такого змісту:

"Стаття 155-1. Тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності та продовження строку такого тимчасового відсторонення

1. Рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності ухвалюється Вищою радою правосуддя на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом.

2. Клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності подається до Вищої ради правосуддя стосовно судді, який є підозрюваним, обвинувачуваним (підсудним) на будь-якій стадії кримінального провадження.

3. Клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності повинно відповідати вимогам частини другої статті 155 цього Кодексу.

4. Генеральний прокурор або його заступник має право звернутися з клопотанням про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя.

5. Клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності подається до Вищої ради правосуддя стосовно судді, який є підозрюваним, обвинувачуваним (підсудним) на будь-якій стадії кримінального провадження.

6. Клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності повинно відповідати вимогам частини другої статті 155 цього Кодексу";

д) у статті 216:

абзац п’ятий пункту 1 частини п’ятої викласти в такій редакції:

"суддею, суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов’язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України";

після частини п’ятої доповнити новою частиною такого змісту:

"6. Слідчі органів Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюють досудове розслідування злочинів, вчинених на території або в приміщеннях Державної кримінально-виконавчої служби України".

У зв’язку з цим частини шосту - дев’яту вважати відповідно частинами сьомою - десятою;

е) частину шосту статті 232 після слів "органу, що здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства" доповнити словами "органу Державної кримінально-виконавчої служби України";

є) у частині п’ятій статті 246:

абзац четвертий після слів "Державного бюро розслідувань" доповнити словами "Державної кримінально-виконавчої служби України";

абзац п’ятий після слів "головою державного бюро розслідувань" доповнити словами "керівником Державної кримінально-виконавчої служби України";

ж) пункт 2 частини першої статті 480 викласти в такій редакції:

"2) судді, судді Конституційного Суду України, а також присяжного на час виконання ним обов’язків у суді, Голови, заступника Голови, члена Вищої ради правосуддя, Голови, заступника Голови, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України";

з) пункт 3 частини першої статті 481 викласти в такій редакції:

"3) судді, судді Конституційного Суду України, присяжному на час виконання ним обов’язків у суді, Голові, заступнику Голови, члену Вищої ради правосуддя, Голові, заступнику Голови, члену Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, працівникам Національного антикорупційного бюро України - Генеральним прокурором або його заступником";

и) частину першу статті 482 викласти в такій редакції:

"1. Затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом здійснюється за згодою Вищої ради правосуддя.

Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Суддя, затриманий за підозрою у вчиненні діяння, за яке встановлена кримінальна відповідальність, повинен бути негайно звільнений після з’ясування його особи, за винятком:

1) якщо Вищою радою правосуддя надано згоду на затримання судді у зв’язку з таким діянням;

2) затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, якщо таке затримання є необхідним для попередження вчинення злочину, відвернення чи попередження наслідків злочину або забезпечення збереження доказів цього злочину. Суддя має бути негайно звільнений, якщо мета такого затримання (попередження вчинення злочину, відвернення чи попередження наслідків злочину або забезпечення збереження доказів цього злочину) досягнута";

і) частину четверту статті 575 після слів "органу Державного бюро розслідувань України" доповнити словами "органу Державної кримінально-виконавчої служби України";

ї) у тексті Кодексу слова "Генеральний прокурор України" в усіх відмінках замінити словами "Генеральний прокурор" у відповідному відмінку;

7) у Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 22, ст. 303 із наступними змінами):

а) у статті 9-1:

частину другу після слів "керівником розвідувального органу Міністерства оборони України або їх заступниками" доповнити словами "керівником структурного підрозділу Державної кримінально-виконавчої служби України або його уповноваженим заступником";

частину третю після слів "керівником розвідувального органу Міністерства оборони України" доповнити словами "керівником органу Державної кримінально-виконавчої служби України або його уповноваженим заступником";

б) у тексті Закону слова "Генеральний прокурор України" в усіх відмінках замінити словами "Генеральний прокурор" у відповідному відмінку;

8) у тексті Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 35, ст. 358 із наступними змінами) слова "Генеральний прокурор України" в усіх відмінках замінити словами "Генеральний прокурор" у відповідному відмінку;

9) у статті 24 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 11, ст. 50 із наступними змінами) слова "Генеральний прокурор України" замінити словами "Генеральний прокурор";

10) у частині шостій статті 27 Закону України "Про державну таємницю" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 49, ст. 428; 2004 р., № 23, ст. 320; 2008 р., № 27-28, ст. 252; 2015 р., № 36, ст. 360) слова "Генеральному прокурору України" замінити словами "Генеральному прокурору";

11) у Законі України "Про комітети Верховної Ради України" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 17, ст. 146):

а) у статті 18:

частину п’яту після слів "Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення" доповнити словами "про обрання і звільнення Верховною Радою України членів Вищої ради правосуддя";

у частині сьомій слова "Генеральний прокурор України" в усіх відмінках замінити словами "Генеральний прокурор" у відповідному відмінку;

частину дев’яту виключити;

б) у пункті 5 частини першої статті 25 слова "Генеральному прокурору України" замінити словами "Генеральному прокурору";

12) у пункті 1 частини першої статті 13, частині третій статті 20 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 20, ст. 99; 2013 р., № 21, ст. 208) слова "Генеральним прокурором України" замінити словами "Генеральним прокурором";

13) абзац дев’ятий частини першої статті 6 Закону України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 35, ст. 236) викласти в такій редакції:

"Генерального прокурора";

14) у частині першій статті 8 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 35, ст. 289; 2005 р., № 6, ст. 142; 2014 р., № 6-7, ст. 80) слова "Генеральним прокурором України" замінити словами "Генеральним прокурором";

15) в абзаці першому частини першої статті 31 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 40, ст. 290; 2015 р., № 2-3, ст. 12) слова "Генеральний прокурор України" в усіх відмінках замінити словами "Генеральний прокурор" у відповідному відмінку;

16) у пункті 6 частини другої статті 7 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 12, ст. 89; 2013 р., № 21, ст. 208) слова "Генеральний прокурор України" в усіх відмінках замінити словами "Генеральний прокурор" у відповідному відмінку;

17) у частині третій статті 24, статті 31 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 25, ст. 180) слова "Генеральним прокурором України" замінити словами "Генеральним прокурором";

18) у частині четвертій статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 15, ст. 128) слова "Кабінетом Міністрів України" замінити словами "Вищою радою правосуддя";

19) у Регламенті Верховної Ради України, затвердженому Законом України "Про Регламент Верховної Ради України" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 14-17, ст. 133 із наступними змінами):

а) у частині четвертій статті 14, частині першій статті 34, частині першій статті 168, частині третій статті 178, назві глави 33, статтях 212 та 213 слова "Генеральний прокурор України" в усіх відмінках замінити словами "Генеральний прокурор" у відповідному відмінку, а також у тексті Регламенту слова "Верховний Суд України" у всіх відмінках замінити словами "Верховний Суд" у відповідному відмінку;

б) у пункті 1 частини четвертої статті 88 слова "до Генеральної прокуратури України" замінити словами "Генеральному прокурору";

в) у частині першій статті 140:

у пункті 4 слова "повідомлення Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів України, Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України" замінити словами "повідомлення Вищої ради правосуддя, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів України, Міністерства юстиції України, Генерального прокурора";

у пункті 6 слова "роз’яснення Верховного Суду України щодо положень закону, якщо такі є" виключити;

г) у частині першій статті 168 слова "Голова Вищої ради юстиції" замінити словами "Голова Вищої ради правосуддя";

ґ) у назві глави 30 та статті 170 слово "неможливість" у всіх відмінках замінити словом "неспроможність" у відповідному відмінку;

д) у пункті 4 частини третьої статті 174 слова "(крім суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції)" замінити словами "(крім суддів та суддів Конституційного Суду України)";

е) статтю 208-1 викласти в такій редакції:

"Стаття 208-1. Порядок обрання членів Вищої ради правосуддя та порядок їх звільнення

1. Відповідно до частини другої статті 131 Конституції України Верховна Рада обирає членів Вищої ради правосуддя.

2. Не пізніш як за шість місяців до закінчення строку повноважень члена Вищої ради правосуддя або протягом 14 днів з дня дострокового припинення ним повноважень Апарат Верховної Ради оприлюднює інформацію на її офіційному веб-сайті та повідомляє депутатські фракції (депутатські групи) про початок прийому пропозицій депутатських фракцій (депутатських груп) щодо кандидатів на посади членів Вищої ради правосуддя. Депутатська фракція (депутатська група) може запропонувати одного кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя незалежно від кількості вакантних посад.

3. Депутатська фракція (депутатська група) подає пропозицію щодо кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя разом з визначеними Законом України "Про Вищу раду правосуддя" документами до Апарату Верховної Ради протягом 45 днів з дня оголошення про початок прийому пропозицій від депутатських фракцій (депутатських груп).

4. Інформація про осіб, які претендують бути обраними на посаду члена Вищої ради правосуддя, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Верховної Ради не пізніше ніж за 30 днів до розгляду комітетом, до предмета відання якого належать питання правосуддя, питань, зазначених в частині п’ятій цієї статті.

5. Комітет, до предмета відання якого належать питання правосуддя, розглядає документи, подані з пропозиціями депутатських фракцій (депутатських груп), і попередньо обговорює питання щодо їх відповідності вимогам, встановленим Законом України "Про Вищу раду правосуддя", та подає на розгляд Верховної Ради рекомендацію з висновками щодо кожного кандидата.

6. Рішення комітету, до предмета відання якого належать питання правосуддя, та відомості про кандидатів на посаду члена Вищої ради правосуддя надаються народним депутатам не пізніше як за три дні до розгляду Верховною Радою відповідного питання.

7. Кожен із кандидатів має право до початку голосування виступити на пленарному засіданні Верховної Ради.

Народні депутати можуть ставити запитання до кандидата на пленарному засіданні щодо будь-якої інформації стосовно кандидата, крім інформації, яка стосується його приватного життя і щодо якої відсутні розумні підстави вважати, що вона може бути важливою для визначення здатності кандидата належним чином виконувати повноваження члена Вищої ради правосуддя, а також інформації, що становить державну таємницю.

8. Після виступів кандидатів та обговорення кандидатур проводиться голосування.

9. Добір на посаду члена Вищої ради правосуддя Верховна Рада здійснює відкритим рейтинговим голосуванням по кожному кандидату окремо.

10. Верховна Рада обирає членів Вищої ради правосуддя списком, визначеним за підсумками рейтингового голосування, відповідно до кількості вакантних посад відкритим голосуванням більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.

11. Якщо в результаті голосування відповідно до частини десятої цієї статті Верховна Рада не обрала членів Вищої ради правосуддя списком, повторний добір проводиться відповідно до частини дев’ятої цієї статті. Кандидати, включені до такого списку, не беруть участі в повторному доборі. За результатами повторного добору Верховна Рада проводить голосування для обрання членів Вищої ради правосуддя списком відповідно до частини десятої цієї статті. Повторний добір і голосування проводяться до вичерпання усіх кандидатів.

12. Якщо Верховна Рада не обрала жодного з кандидатів на посаду члена Вищої ради правосуддя, Апарат Верховної Ради оприлюднює на офіційному веб-сайті Верховної Ради інформацію про новий прийом пропозицій депутатських фракцій (депутатських груп) щодо кандидатів на посади членів Вищої ради правосуддя відповідно до частини другої цієї статті. Депутатська фракція (депутатська група) може повторно подавати пропозицію щодо особи, яку Верховна Рада не обрала списком відповідно до частини десятої цієї статті.

13. Подання про звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади вноситься до Верховної Ради Вищою радою правосуддя. З письмовим поданням одночасно подаються документи, що підтверджують наявність передбачених Законом України "Про Вищу раду правосуддя" підстав для звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади.

14. Комітет, до предмета відання якого належать питання правосуддя, здійснює попередній розгляд подання та інших документів і готує рекомендацію.

Якщо комітет виявив невідповідність подання вимогам Закону України "Про Вищу раду правосуддя", комітет приймає висновок з обґрунтуванням такої невідповідності. Комітет передає такий висновок до Голови Верховної Ради України, який повертає подання Вищій раді правосуддя разом із висновком комітету для усунення недоліків.

15. Обговорення питання про звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади на пленарному засіданні Верховної Ради починається з оголошення головуючим на пленарному засіданні Верховної Ради подання Вищої ради правосуддя.

16. Питання про звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади розглядається в його присутності.

17. Після оголошення подання Вищої ради правосуддя члену Вищої ради правосуддя, щодо якого розглядається питання про звільнення, надається слово для виступу, він відповідає на запитання народних депутатів.

18. У разі повторного неприбуття на засідання Верховної Ради члена Вищої ради правосуддя, щодо якого розглядається питання про звільнення, таке питання може бути розглянуто за його відсутності.

19. Рішення про звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади приймається відкритим поіменним голосуванням.

20. У разі якщо рішення про звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади не прийнято, повторне голосування і повторний розгляд цього питання з тих самих підстав не допускається.

21. Рішення про обрання на посаду та звільнення з посади члена Вищої ради правосуддя оформлюється відповідною постановою Верховної Ради";

є) статтю 212 викласти в такій редакції:

"Стаття 212. Порядок надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора

1. Відповідно до пункту 25 частини першої статті 85 Конституції України Верховна Рада розглядає питання про надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора.

2. Президент України подає до Верховної Ради письмове подання про надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Генерального прокурора. Подання про надання згоди на призначення Генерального прокурора подається разом з відомостями про кандидата на посаду (частина друга статті 205 цього Регламенту).

3. Верховна Рада розглядає подання Президента України не пізніше ніж через 10 днів після дня надходження цього подання до Верховної Ради.

4. Під час розгляду питання про надання згоди на призначення на посаду Генерального прокурора у пленарному засіданні Верховної Ради бере участь Президент України.

5. Кандидату на посаду Генерального прокурора надається можливість відповісти на запитання представників депутатських фракцій (депутатських груп), народних депутатів. Час для обговорення кандидатури на посаду Генерального прокурора та відповідей на запитання визначається Верховною Радою і повинен становити не менше однієї години.

6. Комітет, до предмета відання якого належить питання попереднього розгляду кандидатури на посаду Генерального прокурора та питання звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора, готує відповідне рішення та має право на виступ свого представника під час розгляду Верховною Радою питання про надання згоди на призначення на посаду Генерального прокурора.

7. Рішення про надання згоди Верховної Ради на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора приймається відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.

8. Рішення про надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора оформляється відповідною постановою Верховної Ради";

ж) статті 214, 215, 216 та 216-1 виключити;

з) у назві глави 34 слова "членами Вищої ради юстиції" замінити словами "членами Вищої ради правосуддя", а слова "суддями Конституційного Суду України" виключити;

и) у статті 217:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, призначений Верховною Радою, члени Вищої ради правосуддя, обрані Верховною Радою, члени Центральної виборчої комісії складають присягу перед Верховною Радою у строки і за текстом, що визначені відповідно законами України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", "Про Вищу раду правосуддя", "Про Центральну виборчу комісію". Складення присяги здійснюється зазначеними особами особисто на пленарному засіданні Верховної Ради";

частину другу доповнити абзацом другим такого змісту:

"Член Вищої ради правосуддя складає присягу невідкладно після його обрання Верховною Радою";

частини третю та четверту доповнити словами "якщо інше не визначено цим Регламентом";

у частині п’ятій слова "відповідно", "обрана", "члена Вищої ради юстиції", "чи обрання" виключити;

у частині шостій слова "члена Вищої ради юстиції" замінити словами "члена Вищої ради правосуддя", а слова "судді Конституційного Суду України" виключити;

і) у назві глави 35 слова "затримання чи арешт судді Конституційного Суду України, судді суду загальної юрисдикції" виключити;

ї) у статті 218:

у частині першій слова "відповідно до частини третьої статті 126, статті 149 Конституції України - на затримання чи арешт судді Конституційного Суду України, судді суду загальної юрисдикції" виключити;

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата ініціюється прокурором. При цьому щодо кожного виду запобіжного заходу подається окреме подання. Подання щодо народного депутата повинно бути підтримано і внесено до Верховної Ради Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора)";

у частині третій слова "затримання чи арешт судді суду загальної юрисдикції, судді Конституційного Суду України" виключити;

у частині четвертій слова "відповідно Генеральному прокурору України (виконувачу обов’язків Генерального прокурора України) або Голові Верховного Суду України" замінити словами "Генеральному прокурору (виконувачу обов’язків Генерального прокурора)";

й) у статті 220:

частину другу викласти в такій редакції:

"2. У засіданнях комітету бере участь Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора)";

у частині четвертій слова "відповідно Генеральному прокурору України (виконувачу обов’язків Генерального прокурора України) або Голові Верховного Суду України" замінити словами "Генеральному прокурору (виконувачу обов’язків Генерального прокурора)";

к) у статті 221:

у частинах першій та другій слова "затримання чи арешт судді Конституційного Суду України, судді суду загальної юрисдикції" виключити;

у частині третій:

у пункті 1 слова "Генеральному прокурору України (виконувачу обов’язків Генерального прокурора України) чи Голові Верховного Суду України" замінити словами "Генеральному прокурору (виконувачу обов’язків Генерального прокурора)";

у пункті 2 слова "судді Конституційного Суду України, судді суду загальної юрисдикції, щодо яких" замінити словами "щодо якого";

у пунктах 2 та 3 частини сьомої слова "судді Конституційного Суду України, судді суду загальної юрисдикції" виключити;

у частині дев’ятій слова "відповідно Генерального прокурора України (виконувача обов’язків Генерального прокурора України) чи Голову Верховного Суду України" замінити словами "Генерального прокурора (виконувача обов’язків Генерального прокурора)";

л) у частині першій статті 240 слова "та суддів судів загальної юрисдикції" виключити;

20) у Законі України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 27, ст. 282):

а) в абзаці шостому частини першої статті 7 слова "членів Вищої ради юстиції (крім тих, які працюють у Вищій раді юстиції на постійній основі)" виключити;

б) у частині першій статті 23 слова "Генеральний прокурор України" в усіх відмінках замінити словами "Генеральний прокурор" у відповідному відмінку;

в) у пункті 7 частини першої статті 44 слова "Вищої ради юстиції" замінити словами "Вищої ради правосуддя";

г) пункт 6 частини сьомої статті 54 викласти в такій редакції:

"6) обирає двох членів Вищої ради правосуддя";

21) статтю 37 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 13, ст. 222; 2015 р., № 2-3, ст. 12) викласти в такій редакції:

"Стаття 37. Відносини Кабінету Міністрів України з органами судової влади

1. Кабінет Міністрів України може бути позивачем та відповідачем у судах, зокрема звертатися до суду, якщо це необхідно для здійснення його повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

2. Інтереси Кабінету Міністрів України у судах представляє Міністерство юстиції України, якщо інше не передбачено законами України або актами Кабінету Міністрів України.

3. Органи виконавчої влади, державні підприємства, установи та організації зобов’язані на вимогу Кабінету Міністрів України або Міністерства юстиції України в установлений ними строк подати матеріали, необхідні для розгляду справ у судах.

4. Кабінет Міністрів України взаємодіє із Вищою радою правосуддя, іншими органами та установами системи правосуддя з питань, віднесених до їх компетенції";

22) у частині п’ятій статті 27 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 47, ст. 2051) слова "Генерального прокурора України" замінити словами "Генерального прокурора";

23) у Законі України "Про запобігання корупції" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 49, ст. 2056 із наступними змінами):

а) у пункті 1 частини першої статті 3:

у підпункті "а" слова "Генеральний прокурор України" замінити словами "Генеральний прокурор";

підпункт "ґ" викласти в такій редакції:

"ґ) судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої ради правосуддя, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов’язків у суді)";

б) у частині п’ятій статті 9:

в абзаці першому слова "Генеральним прокурором України (виконувачем обов’язків Генерального прокурора України)" замінити словами "Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора)";

в абзаці другому слова "Генеральний прокурор України" замінити словами "Генеральний прокурор";

в) в абзаці п’ятому частини першої статті 19 слова "Вищій раді юстиції" замінити словами "Вищій раді правосуддя";

г) у частині другій статті 25 слова "членів Вищої ради юстиції (крім тих, які працюють у Вищій раді юстиції на постійній основі), народних засідателів і" виключити;

ґ) у частині першій статті 35 слова "суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції" замінити словами "суддів, суддів Конституційного Суду України";

д) статтю 45 доповнити частиною п’ятою такого змісту:

"5. Дія розділу VII цього Закону не поширюється на посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері соціального обслуговування населення, соціальної та професійної реабілітації інвалідів і дітей-інвалідів, соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, охорони здоров’я (крім керівників закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня), освіти (крім керівників вищих навчальних закладів та їх заступників), науки (крім президентів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, перших віце-президентів, віце-президентів та головних учених секретарів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, інших членів Президії Національної академії наук України та президій національних галузевих академій наук, обраних загальними зборами Національної академії наук України та національних галузевих академій наук відповідно, керівників науково-дослідних інститутів та інших наукових установ), культури, мистецтв, відновлення та збереження національної пам’яті, фізичної культури, спорту, національно-патріотичного виховання";

е) у примітці до статті 50:

після слів "член Центральної виборчої комісії" доповнити словами "член, інспектор Вищої ради правосуддя, член, інспектор Вищої кваліфікаційної комісії суддів України";

слова "Генеральний прокурор України" замінити словами "Генеральний прокурор";

є) у статті 56:

частину другу після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Щодо кандидатів на посади члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, обрання яких здійснюється з’їздом суддів України, з’їздом адвокатів України, всеукраїнською конференцією прокурорів, з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, організація проведення спеціальної перевірки покладається на секретаріат Вищої ради правосуддя, секретаріат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно".

У зв’язку з цим абзаци третій та четвертий вважати відповідно абзацами четвертим та п’ятим;

у примітці:

після слів "члена Центральної виборчої комісії" доповнити словами "члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України";

слова "Генерального прокурора України" замінити словами "Генерального прокурора";

24) у пункті 25 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 50-51, ст. 2057; 2015 р., № 17, ст. 118, № 39, ст. 375; 2016 р., № 4, ст. 43):

а) в абзаці сьомому слова "члени Вищої ради юстиції" замінити словами "члени Вищої ради правосуддя";

б) в абзаці восьмому слова "Генеральний прокурор України" замінити словами "Генеральний прокурор";

25) у статті 2 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 39, ст. 2009) слова "Генеральним прокурором України" замінити словами "Генеральним прокурором";

26) у Законі України "Про очищення влади" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 44, ст. 2041):

а) у статті 2:

у пункті 2 слова "Генерального прокурора України" замінити словами "Генерального прокурора";

у пункті 4 слова "членів Вищої ради юстиції" замінити словами "членів Вищої ради правосуддя", а слово "професійних" виключити;

б) у статті 5:

у частині четвертій:

в абзацах першому та другому слово "професійних" виключити;

в абзаці третьому слова "Вищої ради юстиції" замінити словами "Вищої ради правосуддя";

у частині тринадцятій слово "професійного" виключити, а слова "Вищої ради юстиції" замінити словами "Вищої ради правосуддя";

27) у Законі України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 2-3, ст. 12 із наступними змінами):

а) у частині другій статті 6, статтях 7, 8, 8-1, 9, частині першій статті 15, частині четвертій статті 16, статті 17, абзаці другому частини п’ятої статті 19, статті 21, абзаці третьому частини третьої статті 23, статті 24, частині другій статті 25, абзаці третьому частини четвертої статті 27, частині першій статті 34, частині другій статті 36, статті 39, статті 40, частині першій статті 41, статті 42, частині п’ятій статті 46, статтях 49, 51, частині другій статті 53, частині другій статті 54, частині другій статті 56, частині другій статті 57, абзаці другому частини другої статті 58, частині другій статті 61, статті 63, пункті 1 частини дев’ятої статті 71, частині п’ятій статті 81, частині першій статті 90, частині другій статті 91, частині другій статті 94 слова "Генеральний прокурор України" в усіх відмінках замінити словами "Генеральний прокурор" у відповідному відмінку;

б) частину другу статті 40 викласти в такій редакції:

"2. Строк повноважень Генерального прокурора становить шість років. Одна й та ж особа не може обіймати посаду Генерального прокурора два строки поспіль";

в) у пункті 2 частини першої статті 42, частині п’ятій статті 49, частині першій статті 50, статтях 53, 62, частині першій статті 63, пункті 1 частини першої статті 64 слова "Вища рада юстиції" в усіх відмінках замінити словами "Вища рада правосуддя" у відповідному відмінку;

г) у статтях 45-47, пункті 4 частини першої статті 77, частині третій статті 78 слова "скарга (заява)" в усіх відмінках і числах замінити словами "дисциплінарна скарга" у відповідному відмінку та числі;

ґ) у статті 50:

у частині першій слова "до Вищої ради юстиції" замінити словами "до Вищої ради правосуддя";

у частині другій слова "Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів" замінити словами "Вищої ради правосуддя";

частину третю викласти в такій редакції:

"3. Подання адміністративного позову до суду на рішення Вищої ради правосуддя про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності або про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора не зупиняє дію такого рішення, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення Вищої ради правосуддя про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності або про неможливість подальшого перебування особи на посаді";

д) у частині першій статті 66, статтях 67-70, частинах першій і восьмій статті 71, частині першій статті 72, частині третій статті 73, пункті 1 частини першої статті 74 слова "всеукраїнська конференція працівників прокуратури" в усіх відмінках і числах замінити словами "всеукраїнська конференція прокурорів" у відповідному відмінку і числі;

е) у частині другій статті 67:

у пункті 2 слова "призначає членів Вищої ради юстиції" замінити словами "обирає членів Вищої ради правосуддя";

у пункті 4 слова "Кодекс професійної етики та поведінки працівників прокуратури" замінити словами "Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів";

є) у статті 78:

абзац перший частини восьмої доповнити словами "а також порядок і строк оскарження рішення, в тому числі дозвіл особі, яка подала дисциплінарну скаргу, на оскарження рішення, якщо він наданий";

доповнити частиною десятою такого змісту:

"10. Особа, яка подала дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, має право оскаржити рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів до Вищої ради правосуддя за наявності дозволу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів на таке оскарження";

ж) у пункті 2 розділу XII "Прикінцеві положення" слова "До затвердження всеукраїнською конференцією працівників прокуратури Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури" замінити словами "До затвердження всеукраїнською конференцією прокурорів Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів";

з) у розділі XIII "Перехідні положення":

у пункті 6-1:

слова "всеукраїнської конференції працівників прокуратури" замінити словами "всеукраїнської конференції прокурорів";

доповнити абзацом другим такого змісту:

"У разі необхідності звільнення або обрання члена Вищої ради правосуддя до набрання чинності відповідними положеннями цього Закону скликання та проведення всеукраїнської конференції прокурорів для обрання чи звільнення членів Вищої ради правосуддя здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором";

пункт 8 виключити;

28) у статті 23 Закону України "Про пробацію" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 13, ст. 93) слова "Генеральний прокурор України" замінити словами "Генеральний прокурор";

29) в абзаці третьому пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про Рахункову палату" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 36, ст. 360) слова "Вищої ради юстиції" замінити словами "Вищої ради правосуддя";

30) у пункті 2 частини першої статті 5 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 1, ст. 2) слова "Генеральним прокурором України" замінити словами "Генеральним прокурором";

31) у Законі України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 43):

а) статтю 5 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. Особливості правового регулювання державної служби в системі правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів";

б) в абзаці четвертому пункту 1 частини другої статті 6:

слова "Верховного Суду України" замінити словами "Верховного Суду";

доповнити словами "керівників секретаріатів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та їх заступників, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників";

в) пункт 6 частини другої статті 14 виключити;

г) у статті 91:

у частині першій слова "Верховного Суду України" та "Вищої ради юстиції" замінити відповідно словами "Верховного Суду" та "Вищої ради правосуддя";

частину другу доповнити словами "а керівники апаратів (секретаріатів) судів, органів та установ системи правосуддя - з особливостями, передбаченими законодавством про судоустрій і статус суддів";

ґ) частину четверту статті 92 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Особливості патронатної служби в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів";

32) у тексті Закону України "Про Державне бюро розслідувань" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 6, ст. 55) слова "Генеральний прокурор України" в усіх відмінках замінити словами "Генеральний прокурор" у відповідному відмінку;

33) у Законі України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 31, ст. 545):

а) пункт 3 частини першої статті 28 викласти в такій редакції:

"3) має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років";

б) пункт 3 частини першої статті 38 викласти в такій редакції:

"3) має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше десять років";

в) пункти 3 та 4 частини шостої статті 69 викласти в такій редакції:

"3) науковим ступенем - науковий ступінь у сфері права, здобутий у вищому навчальному закладі (університеті, академії чи інституті, крім вищих військових навчальних закладів) чи науковій установі України або аналогічному вищому навчальному закладі чи науковій установі іноземної держави. Науковий ступінь, здобутий у вищому навчальному закладі чи науковій установі іноземної держави, повинен бути визнаний в Україні в установленому законодавством порядку;

4) стажем наукової роботи - стаж професійної діяльності у сфері права на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників у вищому навчальному закладі (університеті, академії чи інституті, крім вищих військових навчальних закладів) чи науковій установі України або аналогічному вищому навчальному закладі чи науковій установі іноземної держави";

г) частину першу статті 88 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами";

ґ) частину четверту статті 101 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Вища кваліфікаційна комісія суддів України може переглядати рішення, прийняті палатою чи колегією, щодо допуску до конкурсу або добору";

д) статтю 103 доповнити частиною п’ятою такого змісту:

"5. Інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не є державними службовцями, їх статус визначається цим Законом. Особливості діяльності визначаються Положенням про інспектора Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яке затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України";

е) частини третю та п’яту статті 142 викласти в такій редакції:

"3. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді";

"5. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України";

є) у частині першій статті 150 слова "та Національної школи суддів України" виключити;

ж) частину восьму статті 155 викласти в такій редакції:

"8. В апаратах судів можуть створюватися управління, відділи, сектори, що здійснюють свої функції на підставі положень, які затверджуються керівником апарату відповідного суду";

з) у розділі XII "Прикінцеві та перехідні положення":

пункт 3 після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя продовжують здійснювати свої повноваження без обмеження строком до утворення та початку діяльності окружних господарських судів, юрисдикція яких розповсюджується на відповідну територію".

У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім;

пункт 22 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 1 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами)";

пункт 25 викласти в такій редакції:

"25. Право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України"Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону";

пункт 26 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Встановити, що до 1 січня 2017 року для членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України розмір посадового окладу становить 10 розмірів мінімальної заробітної плати, збільшених на коефіцієнт 1,3, та зберігаються надбавки і доплати, передбачені законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом";

пункт 34 доповнити абзацом четвертим такого змісту:

"Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання)";

у підпункті 1 пункту 46 слова "у судах, між судами, між судами та органами суддівського врядування" замінити словами "у судах, в органах суддівського врядування, між судами, між судами та органами суддівського врядування";

34) у Законі України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"(Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 29, ст. 535):

а) у статті 24:

частину третю доповнити абзацами другим - четвертим такого змісту:

"Протягом перших трьох років зайняття діяльністю приватного виконавця мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця не може бути меншим загальної суми стягнення за виконавчими документами, що перебувають на виконанні у приватного виконавця протягом року, але не менше 1 тисячі мінімальних розмірів заробітної плати станом на початок відповідного календарного року.

Строк зайняття діяльністю приватного виконавця обчислюється з дня внесення інформації про приватного виконавця до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

До строку зайняття діяльністю приватного виконавця не зараховується строк зупинення діяльності приватного виконавця";

частину четверту після слова "перевищує" доповнити словом "мінімальний";

б) частину першу статті 27 після слів "з урахуванням" доповнити словами "суми стягнення та";

35) у Законі України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 30, ст. 542):

а) у статті 4:

у частині першій:

пункт 4 доповнити абзацом другим такого змісту:

"реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків)";

в абзаці дев’ятому слова "реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків)" виключити;

частину четверту доповнити абзацом тринадцятим такого змісту:

"При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок";

б) частину другу статті 5 доповнити абзацами тринадцятим - п’ятнадцятим такого змісту:

"Протягом першого року зайняття діяльністю приватного виконавця, приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень за якими сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Строк зайняття діяльністю приватного виконавця обчислюється з дня внесення інформації про приватного виконавця до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

До строку зайняття діяльністю приватного виконавця не зараховується строк зупинення діяльності приватного виконавця";

в) частину четверту статті 15 доповнити абзацом другим такого змісту:

"За рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України";

г) у пункті 19 частини третьої статті 18 слова "який видав виконавчий документ" виключити;

ґ) у частині другій статті 26:

абзац перший після слова "характеру" доповнити словами "та рішень про забезпечення позову";

доповнити абзацом дев’ятим такого змісту:

"У разі виконання рішення Європейського суду з прав людини авансовий внесок не сплачується";

д) в абзаці першому частини третьої статті 36 слово "державний" виключити;

е) у пункті 2 частини першої статті 37 слова "протягом року" виключити;

є) частину третю статті 40 викласти в такій редакції:

"3. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев’ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом";

ж) у частині третій статті 52 слово "державного" виключити;

з) у частині четвертій статті 58 слова "акта опису та арешту майна" замінити словами "постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника";

и) у частині восьмій статті 61 слова "початковою" та "початкова" виключити;

і) в абзаці третьому частини третьої статті 74 після слова "або" слово "державний" виключити, а після слів "винесених у виконавчому провадженні" слова "державним виконавцем" виключити;

ї) розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнити пунктом 1-1 такого змісту:

"1-1. До 1 січня 2018 року приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень за якими сума стягнення становить шість та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті";

36) у Законі України "Про адміністративні послуги" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 32, ст. 409; 2016 р., № 3, ст. 30):

а) у частині сьомій статті 11 слова "Суб’єкт надання адміністративних послуг не може" замінити словами "Орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть";

б) у частині третій статті 18 слова "Суб’єкти надання адміністративних послуг" замінити словами "Орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи";

37) у частині першій статті 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 51, ст. 577; 2013 р., № 21, ст. 208; 2015 р., № 2-3, ст. 12; 2016 р., № 10, ст. 99, № 27, ст. 521):

а) пункт 1 викласти у такій редакції:

"1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб - на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону";

б) доповнити пунктами 2-1 і 2-2 такого змісту:

"2-1) внутрішньо переміщені особи - на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;

2-2) громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, з питань, пов’язаних з отриманням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, до моменту отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи";

в) у пункті 9 слова "на правові послуги, передбачені пунктами 1-3 частини другої статті 13 цього Закону, стосовно питань, пов’язаних з їх соціальним захистом" замінити словами "на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону";

г) доповнити пунктом 9-1 такого змісту:

"9-1) особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, - до моменту прийняття рішення про надання такого статусу";

38) абзац перший частини десятої статті 33 Закону України "Про вищу освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 37-38, ст. 2004; 2015 р., № 52, ст. 482) після слів "у сфері цивільного захисту" доповнити словами "центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань".

4. Вища рада правосуддя утворюється шляхом реорганізації Вищої ради юстиції.

5. Члени Вищої ради юстиції, призначені або обрані до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", набувають статусу члена Вищої ради правосуддя та здійснюють повноваження членів Вищої ради правосуддя протягом строку, на який вони були призначені чи обрані, але не довше, ніж до 30 квітня 2019 року.

Частини шоста та дев’ята статті 6 цього Закону щодо обмеження права адвоката брати участь в органі професійного самоврядування та обов’язку припинити участь в органах адвокатського самоврядування застосовуються до членів Вищої ради правосуддя, які призначені (обрані) після набрання чинності цим Законом.

6. Міністр юстиції України та Генеральний прокурор України припиняють свої повноваження як члени Вищої ради юстиції з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)". Голова Верховного Суду України припиняє свої повноваження як член Вищої ради юстиції після обрання Голови Верховного Суду.

7. Якщо на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" відповідним суб’єктом не призначено кількість членів Вищої ради юстиції, яких такий суб’єкт мав призначити відповідно до закону, члена Вищої ради правосуддя на відповідну вакантну посаду обирає з’їзд суддів України у межах визначеної Конституцією України кількості членів Вищої ради правосуддя, які обираються з’їздом суддів України.

До утворення Верховного Суду у порядку і складі, що визначені Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, обрання делегатів на з’їзд суддів України здійснюється з такими особливостями:

1) збори суддів Верховного Суду України обирають трьох делегатів;

2) збори суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, збори суддів Вищого господарського суду України, збори суддів Вищого адміністративного суду України обирають по одному делегату від двадцяти суддів, які працюють у відповідному суді.

8. До 1 січня 2018 року суддя, який обирається (призначається) членом Вищої ради правосуддя, крім визначених цим Законом вимог, повинен мати стаж роботи на посаді судді не менше 10 років.

9. Встановити, що до 1 січня 2017 року для членів Вищої ради правосуддя розмір посадового окладу становить 10 розмірів мінімальної заробітної плати, збільшених на коефіцієнт 1, 3, та зберігаються надбавки і доплати, передбачені законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

10. Голова Вищої ради юстиції, його заступник набувають статусу та здійснюють повноваження відповідно Голови Вищої ради правосуддя, його заступника, визначені цим Законом, до закінчення строку, на який вони були обрані.

11. Упродовж строку, визначеного підпунктом 7 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, Президент України здійснює переведення суддів за поданням Вищої ради правосуддя, яке вноситься на підставі та в межах рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або на підставі подання Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

12. Питання про звільнення судді з підстави, визначеної підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, розглядаються на засіданні Вищої ради правосуддя в пленарному складі на підставі подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону. Оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання відбувається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

13. Матеріали та подання Вищої ради юстиції про призначення на посади суддів вперше, не розглянуті до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", передаються до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про призначення відповідних суддів (внесення відповідних подань).

Кандидати на посаду судді, матеріали щодо яких передані до Вищої ради правосуддя згідно з абзацом першим цього пункту і які на шістдесятий день з дня набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII не відповідають вимогам для призначення на посаду судді відповідно до Конституції України, припиняють участь у процедурах призначення на посаду судді.

Кандидати на посаду судді, матеріали щодо яких передані до Вищої ради правосуддя згідно з абзацом першим цього пункту, які не пізніше ніж на шістдесятий день з дня набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII відповідають вимогам для призначення на посаду судді відповідно до Конституції Українита Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, проходять спеціальну перевірку та беруть участь у конкурсі на зайняття посади судді. Якщо за результатами кваліфікаційного іспиту, складеного до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, кандидат на посаду судді набрав менше 75 відсотків максимально можливого бала кваліфікаційного іспиту, то такий кандидат повторно складає кваліфікаційний іспит, проходить спеціальну перевірку та бере участь у конкурсі на зайняття посади судді.

Для проведення спеціальної перевірки, кваліфікаційного іспиту та конкурсу на зайняття посади судді Вища рада правосуддя передає відповідні матеріали Вищій кваліфікаційній комісії суддів України.

Матеріали та рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про обрання суддів безстроково, щодо яких на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" рішення не прийнято, розглядаються Вищою радою правосуддя в порядку, встановленому главою 2 розділу II цього Закону.

За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя, призначений на посаду строком на п’ять років до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", повноваження якого припинилися із закінченням строку, на який його було призначено, може бути призначений на посаду за поданням Вищої ради правосуддя за умови підтвердження відповідності цій посаді згідно з підпунктами 2 та 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

Рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про призначення кандидатів на посаду судді до судів, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції і в яких неможливо здійснювати правосуддя, не розглянуті Вищою радою юстиції, повертаються до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Зазначені кандидати, які не пізніше ніж на шістдесятий день з дня набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII відповідають вимогам для призначення на посаду судді відповідно до Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, проходять спеціальну перевірку та беруть участь у конкурсі на зайняття вакантних посад судді у судах Донецької та Луганської областей, незалежно від результатів кваліфікаційного іспиту, складеного до набрання чинності цим Законом.

Вища рада правосуддя розглядає питання щодо призначення суддів вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду в порядку, передбаченому статтею 36 цього Закону. Особливості призначення суддів на посади суддів вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду визначаються статтею 81 та частиною другою статті 82 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

14. Матеріали та подання Вищої ради юстиції про звільнення суддів, за якими до набрання чинності Законом України"Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" не прийнято рішення Президентом України чи Верховною Радою України, передаються до Вищої ради правосуддя для ухвалення рішення про звільнення суддів з посад з підстав, зазначених у поданнях. Рішення про звільнення судді з посади ухвалюється Вищою радою правосуддя у пленарному складі без виклику судді, щодо якого розглядається питання про звільнення. Регламентом Вищої ради правосуддя може бути передбачена спрощена процедура розгляду цього питання.

Суддя, щодо якого до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" Вищою радою юстиції внесено подання про його звільнення з посади за порушення ним присяги і рішення щодо якого не було прийнято Президентом України чи Верховною Радою України, звільняється з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

У разі якщо суддю з будь-яких причин не звільнено з посади у зв’язку з досягненням шістдесяти п’яти років до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", його повноваження припиняються з 30 вересня 2016 року, крім випадку, якщо до 30 вересня 2016 року у встановленому законом порядку суддею було подано заяву про відставку. У разі якщо суддею було подано заяву про відставку, Вища рада правосуддя розглядає таку заяву у порядку, визначеному цим Законом, та ухвалює одне з таких рішень:

1) рішення про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку на підставі пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України;

2) рішення про відмову у звільненні судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку, якщо суддя не має стажу роботи на посаді судді, необхідного для виходу у відставку відповідно до законодавства, яке діяло на день подання суддею заяви про відставку. У такому випадку повноваження судді припиняються з 30 вересня 2016 року.

15. Заяви про порушення вимог законодавства щодо несумісності, в тому числі звернення Міністерства юстиції України, подані відповідно до Закону України "Про очищення влади", а також провадження щодо порушення вимог законодавства щодо несумісності, відкриті Вищою радою юстиції до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", рішення стосовно яких не прийнято, передаються Вищій раді правосуддя для розгляду та прийняття рішень у порядку, визначеному цим Законом для розгляду справ щодо несумісності.

16. Верховна Рада України протягом 30 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" передає Вищій раді правосуддя документи (матеріали) про переведення суддів для внесення подання Президенту України.

17. Заява (скарга) щодо поведінки судді, передана Вищою кваліфікаційною комісією суддів України для розгляду Вищій раді правосуддя чи її Дисциплінарним палатам після набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, залишається без розгляду та долучається до суддівського досьє, якщо на день набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII сплив строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за фактом, викладеним у цій заяві (скарзі). Регламентом Вищої ради правосуддя може бути передбачена спрощена процедура попередньої перевірки заяв (скарг), які були подані до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України раніше, ніж за три роки до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII.

Звернення та скарги на дії суддів, щодо яких станом на 29 вересня 2016 року сплив строк притягнення до дисциплінарної відповідальності, не підлягають розгляду (а якщо провадження по ним відкрито, воно підлягає закриттю), окрім заяв та скарг на дії суддів, визначені в статті 3 Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні". Скарги та звернення долучаються до суддівського досьє.

18. Рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора у дисциплінарних справах, відкритих до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, оскаржуються до Вищої ради правосуддя та розглядаються нею у пленарному складі в порядку, встановленому цим Законом.

Скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора у дисциплінарних справах, не розглянуті Вищою радою юстиції до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, розглядаються Вищою радою правосуддя у пленарному складі в порядку, встановленому цим Законом.

19. Заяви (скарги) щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів, передані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України Вищій раді правосуддя, розглядаються Дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому цим Законом. Перевірка заяви (скарги) на відповідність вимогам, визначеним на день її подання, здійснюється членом Вищої ради правосуддя одноособово.

Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади, прийняті до набрання чинності Законом України"Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, Вища рада правосуддя розглядає в порядку, встановленому главою 6 розділу II цього Закону. За результатом розгляду Вища рада правосуддя може прийняти рішення про звільнення судді з посади на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

20. Попередня перевірка заяв (скарг) щодо поведінки суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, які надійшли до Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, здійснюється членом Вищої ради правосуддя, визначеним автоматизованим розподілом між членами Вищої ради юстиції, проведеним до набрання чинності цим Законом.

21. Дисциплінарні справи, відкриті Вищою радою юстиції до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя розглядають у порядку, передбаченому пунктом 32 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, з урахуванням особливостей, визначених регламентом Вищої ради правосуддя.

Заяви та скарги, передані на розгляд члену Вищої ради юстиції за результатами автоматизованого розподілу до створення дисциплінарних органів Вищої ради правосуддя, залишаються в такого члена та можуть бути розглянуті дисциплінарним органом, до якого входить такий член, у випадках, встановлених цим Законом.

22. До забезпечення технічної можливості здійснення повного фіксування засідань Вищої ради правосуддя та її органів технічними засобами, але не пізніше ніж до 1 липня 2017 року, фіксування засідань Вищої ради правосуддя чи її органів здійснюється у відповідних протоколах.

23. Вищій раді юстиції протягом двадцяти днів з дня набрання чинності цим Законом:

1) утворити Комісію з питань реорганізації Вищої ради юстиції та утворення Вищої ради правосуддя;

2) розробити та затвердити порядок здійснення заходів, пов’язаних із реорганізацією Вищої ради юстиції та утворенням Вищої ради правосуддя.

24. Кабінету Міністрів України:

1) у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо фінансування першочергових заходів, необхідних для реалізації цього Закону;

2) у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

а) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

б) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

в) передбачати у проектах законів України про Державний бюджет України на 2017 рік та на наступні роки видатки, пов’язані з реалізацією положень цього Закону.