Ст. 15-1 ЗУ Про захист від недобросовісної конкуренції від 07.06.1996 № 236/96-ВР
Чинний зі змінами. Перевірено 08.07.2019
Про захист від недобросовісної конкуренції
Стаття 15-1. Поширення інформації, що вводить в оману
Поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання чи реалізації товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання. Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:
містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;
містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання;
приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;
містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.
{ Главу 3 доповнено статтею 15-1 згідно із Законом N 689-VI від 18.12.2008 }
Читати ще раз
Указ Президент № 445 від 21.07.2015 Про забезпечення умов для впровадження системи рухомого (мобільного) зв\'язку четвертого покоління Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки Стаття 3. Пріоритетні напрями розвитку науки і техніки на період до 2020 року Закон України ВРУ № 577 від 02.07.2015 Про внесення змін до Закону України Про звернення громадян щодо електронного звернення та електронної петиції Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки Стаття 2. Визначення термінів