Укр Рус
< Про громадянство України

Про громадянство України
Стаття 9. Прийняття до громадянства України



Ст. 9 ЗУ Про громадянство України вiд 18.01.2001 № 2235-III




Іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.

Умовами прийняття до громадянства України є:

1) визнання і дотримання Конституції України та законів України;

2) подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців).

Іноземці, які перебувають у громадянстві (підданстві) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство (підданство) цих держав.

Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України.

Іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства; { Пункт 2 частини другої статті 9 в редакції Закону N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 }

3) безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років.

Ця умова не поширюється на іноземців чи осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянином України понад два роки, і на іноземців чи осіб без громадянства, які перебували з громадянином України понад два роки у шлюбі, що припинився внаслідок його смерті. Дворічний термін перебування у шлюбі з громадянином України не застосовується до іноземців і осіб без громадянства, яким було надано дозвіл на імміграцію відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України "Про імміграцію" ( 2491-14 ). { Абзац другий пункту 3 частини другої статті 9 в редакції Закону N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 }

Для осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, термін безперервного проживання на законних підставах на території України встановлюється на три роки з моменту надання їм статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, а для осіб, які в'їхали в Україну особами без громадянства, - на три роки з моменту в'їзду в Україну. { Абзац третій пункту 3 частини другої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 }

Для іноземців та осіб без громадянства, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, термін безперервного проживання на законних підставах на території України встановлюється на три роки з моменту набрання чинності контрактом про проходження військової служби у Збройних Силах України; { Пункт 3 частини другої статті 9 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом N 957-VIII ( 957-19 ) від 28.01.2016 }

4) отримання дозволу на імміграцію. { Абзац перший пункту 4 частини другої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 }

Ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні, та на іноземців і осіб без громадянства, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу у Збройних Силах України або які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності Законом України "Про імміграцію" ( 2491-14 ) (7 серпня 2001 року) і мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про прописку або отримали посвідку на постійне проживання в Україні; { Абзац другий пункту 4 частини другої статті 9 в редакції Закону N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом N 957-VIII ( 957-19 ) від 28.01.2016 }

5) володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Ця умова не поширюється на осіб, які мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі);

6) наявність законних джерел існування. Ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні.

Положення, передбачені пунктами 3-6 частини другої цієї статті, не поширюються на осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, у тому числі на іноземців і осіб без громадянства, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу у Збройних Силах України та нагороджені державною нагородою, і на осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України.
{ Частина третя статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 957-VIII ( 957-19 ) від 28.01.2016 }

Прийняття до громадянства України дитини, яка проживає в Україні і один із батьків якої або інша особа, яка відповідно до цього Закону є її законним представником і має дозвіл на імміграцію в Україну, здійснюється без урахування умов, передбачених пунктами 1, 3-6 частини другої цієї статті. Дозвіл на імміграцію в Україну не вимагається, якщо законним представником дитини є особа, якій надано статус біженця в Україні або притулок в Україні, або іноземець чи особа без громадянства, які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності Законом України "Про імміграцію" ( 2491-14 ) (7 серпня 2001 року) і мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про прописку або отримали посвідку на постійне проживання в Україні.
{ Частина четверта статті 9 в редакції Закону N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 }

До громадянства України не приймається особа, яка:

1) вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;

2) засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави; { Пункт 2 частини п'ятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005, N 3575-VI ( 3575-17 ) від 05.07.2011 }

3) вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином. ( Пункт 3 частини п'ятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 )

Особа, яка набула громадянство України і подала декларацію про відмову від іноземного громадянства, зобов'язується повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави. Вимога про взяття зобов'язання повернути паспорт іноземної держави не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні. ( Частина шоста статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 )

Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного Указу Президента України.


Стаття 1 ...7 8 9 10 11 ...Прикінцеві положення 

Перейти до статті