Укр   Рус

Ваш гід в законодавстві України


Друкувати


Лист ВАСУ № 1602/11/10/14-14 від 18.11.2014 Щодо застосування пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ЛИСТ

18.11.2014  № 1602/11/10/14-14





Головам апеляційних
адміністративних судів


У зв'язку з виникненням у судовій практиці питань, пов'язаних із застосуванням пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне повідомити таке.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого Податковим кодексом України строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Норма пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України поширюється також і на випадки, коли погашення податкового боргу відбулося в примусовому порядку, на підставі рішення суду, ухваленого згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України.

Зазначене пояснюється тим, що передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).

Ураховуючи наведене, розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Обставини, які зумовлюють застосування штрафу, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, виникають у силу самого факту погашення грошового зобов'язання з простроченням строків, передбачених Податковим кодексом України, а не строків, визначених судом у порядку розстрочення виконання судового рішення згідно зі статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України. Судове рішення не може встановити інших строків сплати узгодженого податкового зобов'язання порівняно з тими, що визначені нормами Податкового кодексу України. Тому судове рішення щодо стягнення податкового боргу (про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу або про надання дозволу на реалізацію майна, що знаходиться в податковій заставі) ухвалюється в тому разі, коли податковий борг наявний, тобто узгоджені грошові зобов'язання не були своєчасно сплачені.

Судове рішення про розстрочення присудженої судом суми податкового боргу не змінює обсягу податкового обов'язку платника податків - боржника (у тому числі суми податкового боргу, а також розміру штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання), оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями. Обсяг податкового обов'язку, а також відповідальність за його невиконання визначається виключно нормами податкового законодавства, у тому числі пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України. Факт дотримання при цьому строків сплати, встановлених у судовому рішенні, не впливає на порушення строків сплати узгоджених грошових зобов'язань, визначених Податковим кодексом України, і не може нівелювати правове значення останніх.

Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 Податкового кодексу України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов'язання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).

У свою чергу, розстрочення судом у процесі виконання судового рішення присудженої ним з платника податків суми податкового боргу (сплата якої на час вирішення спору в суді вже є простроченою) не впливає на факт вчинення правопорушення, оскільки воно є вчиненим до моменту відповідного розстрочення, а тому розстрочення виконання не змінює обсягу відповідальності платника податків (не зменшує і не збільшує).

Аналогічне регулювання було встановлено підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Правовий висновок з приводу застосування цих положень у разі порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в залежності від того, як платник податку її сплатив - добровільно чи на підставі рішення суду, у тому числі й у разі розстрочення його виконання, викладено у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2014 року у справі № 21-279а14 за позовом комунального підприємства "Міський водоканал" до державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Зміст і висновки цього листа обговорено і погоджено із суддями другої судової палати, спеціалізація якої поширюється на спори щодо податкових правовідносин.

Цей лист пропонуємо довести до відома суддів місцевих та апеляційних адміністративних судів для врахування при здійсненні правосуддя.

Про викладене повідомляється в порядку інформування.

Заступник голови суду

М. Смокович


Інші НПА

Наказ Мінінфраструктури №491 від 07.10.2014 Про затвердження вимог до тренажерного та іншого обладнання, призначеного для підготовки та перевірки знань осіб командного складу та суднової команди Наказ Мінінфраструктури №491-a від 07.10.2014 ВИМОГИ до обладнання, призначеного для підготовки та перевірки знань судноводіїв малих/маломірних суден Наказ Мінінфраструктури №491-b від 07.10.2014 ВИМОГИ до тренажерного та іншого обладнання, призначеного для підготовки та перевірки знань радіооператорів глобальної морської системи зв’язку у разі лиха та для забезпечення безпеки Наказ Мінінфраструктури №491-c від 07.10.2014 ВИМОГИ до обладнання, призначеного для підготовки та перевірки знань осіб командного складу та суднової команди з питань охорони суден Наказ Мінінфраструктури №491-d від 07.10.2014 ВИМОГИ до обладнання, призначеного для підготовки та перевірки знань осіб командного складу та суднової команди, які відповідають за вантажні операції на суднах, що перевозять небезпечні речовини навалом та в упаковці Наказ Мінінфраструктури №491-e від 07.10.2014 ВИМОГИ до обладнання, призначеного для підготовки та перевірки знань персоналу пасажирських суден Наказ Мінінфраструктури №491-f від 07.10.2014 ВИМОГИ до тренажерного та іншого обладнання, призначеного для підготовки та перевірки знань осіб командного складу та суднової команди для проведення вантажних операцій на танкерах-газовозах Наказ Мінінфраструктури №491-g від 07.10.2014 ВИМОГИ до тренажерного та іншого обладнання, призначеного для підготовки та перевірки знань осіб командного складу та суднової команди для проведення вантажних операцій на нафтових танкерах та танкерах-хімовозах Наказ Мінінфраструктури №491-h від 07.10.2014 ВИМОГИ до тренажерного та іншого обладнання, призначеного для підготовки та перевірки знань суднових механіків з управління складом вахти машинного відділення Наказ Мінінфраструктури №491-i від 07.10.2014 ВИМОГИ до тренажерного та іншого обладнання, призначеного для підготовки та перевірки знань судноводіїв на повномасштабних навігаційних тренажерах з візуалізацією