Ст. ЗУ Про державну підтримку кінематографії в Україні від 23.03.2017 № 1977-VIII
Про державну підтримку кінематографії в Україні
Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 1 частини третьої статті 6, який набирає чинності з дня введення в дію Закону, який визначає правові, організаційні, фінансові засади діяльності Українського культурного фонду, що виконує спеціальні функції щодо сприяння національно-культурному розвиткові України.
2. До визначення законом розміру та порядку справляння плати за розгляд заяв на отримання субсидій, передбачених пунктами 2-4 частини першої статті 7 цього Закону, розмір та порядок справляння такої плати визначаються Кабінетом Міністрів України.
3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
доповнити статтями 164-17 і 164-18 такого змісту:
"Стаття 164-17. Порушення умов і правил, що визначають порядок припинення порушень авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет
Порушення умов і правил, що визначають порядок припинення порушень авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет, у тому числі невчинення власником веб-сайту, постачальником послуг хостингу передбачених законодавством про авторське право і суміжні права дій щодо унеможливлення доступу користувачів мережі Інтернет до об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, ненадання або несвоєчасне надання відповіді на заяву суб’єкта авторського права і (або) суміжних прав власником веб-сайту, постачальником послуг хостингу, наведення завідомо недостовірних відомостей у відповіді на заяву суб’єкта авторського права і (або) суміжних прав, власником веб-сайту, постачальником послуг хостингу, а також нерозміщення власниками веб-сайтів, постачальниками послуг хостингу на власних веб-сайтах, в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) достовірної інформації про себе, -
тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, -
тягнуть за собою накладення штрафу від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 164-18. Наведення завідомо недостовірної інформації у заявах про припинення авторського права і (або) суміжних прав, вчинених з використанням мережі Інтернет
Наведення особою завідомо недостовірної інформації щодо наявності авторського права і (або) суміжного права у заяві про припинення порушень авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет, направленій відповідно до законодавства про авторське право і суміжні права, -
тягне за собою накладення штрафу від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
у статті 221 цифри "164-5-164-16" замінити цифрами "164-5-164-18";
пункт 10 частини першої статті 255 після цифр "164-13" доповнити цифрами "164-17, 164-18";
2) у Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 6, ст. 56):
частину першу статті 12 доповнити пунктом 9 такого змісту:
"9) справи у спорах, підвідомчих господарським судам, щодо порушення прав інтелектуальної власності з використанням мережі Інтернет";
частину четверту статті 16 доповнити реченням такого змісту: "Справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності з використанням мережі Інтернет розглядаються господарським судом за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності";
3) абзац перший частини першої статті 176 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131) викласти в такій редакції:
"1. Незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, камкординг, кардшейрінг або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, а також фінансування таких дій, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі";
4) у Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 40-42, ст. 492):
статтю 114 доповнити частиною п’ятою такого змісту:
"5. Позови, що виникають з приводу порушення майнових прав інтелектуальної власності з використанням мережі Інтернет, пред’являються за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності";
частину першу статті 152 доповнити пунктом 8 такого змісту:
"8) встановленням обов’язку вчинити дії щодо унеможливлення доступу користувачів мережі Інтернет до об’єктів права інтелектуальної власності, правомірність використання (розміщення) яких у мережі Інтернет є предметом спору";
5) у Законі України "Про кінематографію" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 22, ст. 114 із наступними змінами):
статті 3 і 9-1 викласти в такій редакції:
"Стаття 3. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
автор фільму - фізична особа, власна праця якої визначає творчий задум та/або способи його реалізації у фільмі;
архівний комплект вихідних матеріалів фільму - сукупність плівкових носіїв оригіналу фільму, що складається з негатива (дубль-негатива), еталонного та прокатного позитива зображення, оптичної фонограми, анотації фільму, а також цифрових вихідних матеріалів фільму, паперових та фотоматеріалів тощо, призначених для довічного зберігання;
виключне право на фільм - майнове право юридичної або фізичної особи, що дає право тільки цій особі на використання фільму в будь-якій формі і будь-яким дозволеним способом;
виконавець фільму - фізична особа, яка власною працею брала участь у реалізації творчих задумів авторів фільму в процесі його створення;
виробник фільму - суб’єкт кінематографії, який взяв на себе відповідальність за виробництво фільму;
виробництво фільму - процес створення кінофільму, що поєднує співпрацю авторів і виконавців фільму та інших суб’єктів кінематографії, який складається з періодів (етапів) виробництва (розвиток кінопроекту, розробка режисерського сценарію, підготовчий, знімальний, монтажно-тонувальний);
вихідні матеріали фільму - матеріальні носії оригіналу твору кінематографії, використання яких дає можливість виготовляти (тиражувати) фільмокопії;
демонстратор фільму - суб’єкт кінематографії, який здійснює демонстрування (публічний показ) фільму;
демонстрування (публічний показ, публічне сповіщення і публічна демонстрація) фільму - професійна кінематографічна діяльність, що полягає в показі фільму глядачам у призначених для цього приміщеннях (кінотеатрах, інших кіновидовищних закладах), на відеоустановках, а також каналами мовлення телебачення;
держава-агресор - держава, яка у будь-який спосіб окупувала частину території України або яка вчиняє агресію проти України, визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
державний фонд фільмів - державний заклад культури, що здійснює архівну та науково-дослідницьку діяльність з метою розвитку фільмофонду, відновлення, реставрування і збереження творів національної та світової кінематографічної спадщини, розповсюдження відповідної інформації;
дублювання фільму - творча і виробнича діяльність, яка полягає у синхронному відтворенні мовної частини звукового ряду фільму іншою мовою шляхом перекладу, що відповідає складовій артикуляції дійових осіб;
зберігання фільму - діяльність, спрямована на забезпечення довгострокового зберігання вихідних матеріалів фільмів і фільмокопій та їх реставраційно-профілактичної обробки;
знімальний період виробництва фільму - здійснення зйомок кінопроекту;
іноземний суб’єкт кінематографії - юридична особа, створена або зареєстрована відповідно до законодавства іноземної держави з місцезнаходженням за межами України, яка організовує або організовує і фінансує виробництво, демонстрацію та розповсюдження фільму та/або яка здійснює виробництво фільму;
кінокомісія - установа, підрозділ установи державної чи комунальної форми власності, метою діяльності якої є популяризація України та її регіонів як привабливих локацій для кінозйомок, а також ефективне використання потенціалу української сервісної індустрії в галузі кінематографії;
монтажно-тонувальний період виробництва фільму - здійснення кінцевої обробки кіноматеріалу, в тому числі монтаж фільму, створення візуальних ефектів, озвучування, створення титрів тощо;
національний фільм - створений суб’єктами кінематографії фільм, виробництво якого повністю або частково здійснено в Україні, основна (базова) версія мовної частини звукового ряду якого створена українською або кримськотатарською мовою, та який при цьому набрав необхідну кількість балів відповідно до оцінних елементів бальної системи, передбаченої цим Законом. За мотивованим рішенням Ради з державної підтримки кінематографії на підставі звернення суб’єкта кінематографії, якщо це виправдано художнім, творчим задумом авторів фільму, в основній (базовій) версії національного фільму (крім дитячих та анімаційних фільмів) допускається використання інших мов в обсязі, що не може перевищувати 10 відсотків загальної тривалості всіх реплік учасників фільму. Під час демонстрування національного фільму в Україні такі репліки мають бути дубльовані або субтитровані українською мовою;
озвучення фільму - творча і виробнича діяльність, яка полягає в заміні звукового ряду фільму на інший, несинхронний, який передає зміст мовного ряду фільму;
органи держави-агресора - правоохоронні органи (міліція, поліція тощо), збройні сили, судові органи, внутрішні війська, будь-які підрозділи спеціального призначення, органи, відповідальні за охорону та захист державного кордону, органи, відповідальні за здійснення податкової та митної політики, органи, відповідальні за проведення дізнання або досудового (попереднього) слідства, прокуратура, органи, відповідальні за державну безпеку або безпеку вищого керівництва держави-агресора, підрозділи, відповідальні за виконання будь-яких миротворчих місій, будь-які інші збройні, військові, воєнізовані, парамілітарні або інші силові формування держави-агресора, їх складові або структурні підрозділи, у тому числі формування, найменування яких не відповідають офіційним назвам, прийнятим у державі-агресорі, але які за здійснюваними функціями належать до будь-якого із зазначених органів чи формувань;
підготовчий період виробництва фільму - створення постановочного проекту, який може складатися з режисерського сценарію та експлікації, розробки окремих епізодів і сцен, фото- і кінопроб, ескізів, знімальних карт та операторської експлікації, детальних розкадровок, монтажно-технічних розробок, фотоматеріалів, експлікації звукового оформлення, календарно-постановочного плану, генерального кошторису витрат виробництва тощо;
підприємницька діяльність у кінематографії - діяльність, пов’язана з виробництвом, розповсюдженням та демонструванням (публічним показом) фільмів з метою одержання прибутку;
продюсер фільму - фізична або юридична особа, яка організовує або організовує і фінансує виробництво та розповсюдження фільму;
продюсерська система - система у сфері кінематографії, яка в умовах кіноринку забезпечує взаємодію і функціонування всіх суб’єктів кінематографії з метою виробництва, розповсюдження та демонстрування (публічного показу) фільмів;
просування фільму - розповсюдження інформації про фільм у будь-якій формі та в будь-який спосіб, призначеної сформувати або підтримати обізнаність глядацької аудиторії та її інтерес щодо фільму;
професійна кінематографічна діяльність - діяльність, що провадиться суб’єктами кінематографії на професійній основі та є джерелом їхніх доходів;
радянські органи державної безпеки - Всеросійська надзвичайна комісія по боротьбі з контрреволюцією і саботажем (ВЧК, ЧК), Всеукраїнська надзвичайна комісія для боротьби з контрреволюцією, спекуляцією, саботажем та службовими злочинами (ВУЧК), Державне політичне управління (ГПУ), Об’єднане державне політичне управління (ОГПУ), Народний комісаріат внутрішніх справ (НКВД), Народний комісаріат державної безпеки (НКГБ), Міністерство державної безпеки (МГБ), Комітет державної безпеки (КГБ), а також їхні територіальні та структурні підрозділи;
розвиток кінопроекту - період виробництва фільму, в рамках якого здійснюється інформаційно-методична робота з підготовки кінопроекту до знімального періоду (написання літературного сценарію для ігрового кіно, сторіборду для анімації, розширеного трітменту для неігрового кіно, створення презентаційного візуального матеріалу, формування кошторису виробництва, формування ліміту витрат виробництва, графіка робіт, інших документів, необхідних для виробництва фільму);
розповсюдження фільму - процес, у рамках якого суб’єктами кінематографії фільм у будь-який спосіб безпосередньо чи опосередковано пропонується глядацькій аудиторії (дистрибуція, прокат, просування, рекламування тощо);
розповсюджувач (дистриб’ютор, прокатник) фільму - суб’єкт кінематографії, який має право на розповсюдження фільму;
розробка режисерського сценарію - розробка екранної інтерпретації літературного сценарію режисером-постановником та іншими авторами фільму, вибудова виробничо-творчих рішень та визначення техніко-економічних показників;
суб’єкт кінематографії - фізична або юридична особа, яка займається будь-яким видом професійної діяльності у сфері кінематографії;
субтитрування фільму - творча і виробнича діяльність, яка полягає в здійсненні перекладу з мови оригіналу фільму на іншу мову та фіксуванні цього перекладу написами безпосередньо на фільмокопії;
сценічно-постановочні засоби кіновиробництва - предмети, пристрої та споруди, які протягом знімального періоду створення фільму (операційного циклу) використовуються шляхом перенесення їх зображення або зображення процесу їх перетворення (знищення) до аудіовізуального твору способами, доступними кіновиробнику;
учасник фільму - для цілей статті 15 цього Закону учасником фільму є фізична особа, яка брала участь у створенні фільму, виробленого та/або вперше оприлюдненого (демонстрованого) після 1991 року, як виконавець будь-якої ролі, учасник документальних (неігрових) фільмів, виконавець музичного твору, що використовується у фільмі, автор сценарію та/або текстів чи діалогів, режисер-постановник, продюсер;
фільм - аудіовізуальний твір (у тому числі телевізійні серіали та їх окремі серії), що складається з епізодів, поєднаних між собою творчим задумом і зображувальними засобами, та є результатом спільної діяльності його авторів, виконавців і виробників;
фільмокопія - примірник фільму, виготовлений із застосуванням вихідних матеріалів фільму";
"Стаття 9-1. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері кінематографії
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері кінематографії, належить:
1) забезпечення формування державної політики у сфері кінематографії;
2) визначення пріоритетних напрямів діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії;
3) забезпечення загального доступу суспільства до творів української, європейської та світової кінематографії;
4) створення умов для розвитку всіх видів кінематографічної діяльності;
5) сприяння творчому розвитку молодих авторів і виконавців фільмів;
6) сприяння розвитку освіти, творчому вдосконаленню у сфері кінематографії;
7) сприяння поширенню кінематографічної культури, розвитку кінематографічної діяльності, популяризації кінематографії;
8) здійснення інших повноважень, передбачених законом";
розділ II доповнити статтею 9-2 такого змісту:
"Стаття 9-2. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, належить:
1) узагальнення практики застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств;
2) проведення аналізу діяльності суб’єктів кінематографії, підготовка висновків щодо тенденцій розвитку національної кінематографії;
3) розроблення пропозицій щодо структурного вдосконалення та реформування національної кіноіндустрії, розвитку продюсерської системи;
4) виконання програми виробництва фільмів, розроблення економічного обґрунтування та проведення розрахунків граничних обсягів видатків державного бюджету;
5) розроблення пропозицій до програми створення та розповсюдження національних фільмів;
6) укладення договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для виготовлення (створення) вихідних фільмових матеріалів, аудіовізуальних творів;
7) взаємодія з вітчизняними та іноземними науково-дослідними установами і навчальними закладами з метою обміну досвідом з питань реалізації державної політики у сфері кінематографії;
8) сприяння збереженню та раціональному використанню національної та світової кінематографічної спадщини;
9) ведення Державного реєстру виробників, розповсюджувачів і демонстраторів фільмів;
10) ведення Державного реєстру фільмів;
11) видача державних посвідчень на право розповсюдження і демонстрування фільмів;
12) участь в організації конкурсу з відбору інвестиційних та інноваційних проектів у сфері кінематографії;
13) розроблення пропозицій щодо умов прокату, тиражування, розповсюдження і публічного показу або демонстрування фільмів з індексами, що мають обмеження глядацької аудиторії;
14) здійснення контролю за дотриманням квоти демонстрування національних фільмів під час використання національного екранного часу, умов розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів, та за наявністю зазначеного державного посвідчення;
15) складання протоколів про адміністративні правопорушення у сфері кінематографії;
16) здійснення відповідно до законодавства функції державного нагляду (контролю) у сфері кінематографії;
17) надання консультаційної та організаційно-методичної допомоги у сфері кінематографії;
18) участь в організації та проведенні кінофестивалів, кіновиставок, кінопрем’єр, прес-конференцій, інших заходів з популяризації національної кіноіндустрії;
19) участь у підготовці проектів міжнародних договорів, пропозицій щодо укладення і денонсації таких договорів, укладення міжнародних договорів, забезпечення виконання зобов’язань України за міжнародними договорами з питань кінематографії;
20) здійснення співробітництва з вітчизняними і зарубіжними кіноархівами;
21) надання відповідно до міжнародних договорів аудіовізуальним творам в Україні статусу продукту спільного виробництва;
22) надання аудіовізуальним творам статусу національного;
23) організація та забезпечення роботи Ради з державної підтримки кінематографії та Експертної комісії з питань кінематографії;
24) внесення до Ради з державної підтримки кінематографії проектів рішень, а також реалізація рішень Ради з державної підтримки кінематографії щодо:
утворення експертних комісій у порядку, передбаченому законом;
надання державної підтримки суб’єктам кінематографії у порядку та формах, визначених законом, у тому числі укладення договорів про надання державної підтримки;
25) здійснення інших повноважень, визначених законом";
доповнити статтями 10-1 і 15-2 такого змісту:
"Стаття 10-1. Оцінні елементи, бальна система для національних фільмів
Оцінні елементи для ігрових фільмів (бали):
1) авторська знімальна група:
режисер-постановник - 3;
автор сценарію - 3;
композитор - 3;
оператор-постановник - 3;
художник-постановник - 3;
2) група виконавців:
перша роль - 3;
друга роль - 2;
третя роль - 1;
3) технічна знімальна група (група технічного забезпечення зйомки):
звукорежисер - 1;
режисер монтажу - 1;
студія або місце зйомки - 5;
місце монтажу - 3;
4) продюсер - 3;
всього - 34.
Оцінні елементи для мультиплікаційних (анімаційних) фільмів (бали):
автор ідеї - 1;
автор сценарію - 2;
художник-розробник персонажів - 2;
композитор - 1;
режисер-постановник - 2;
художник-розкадровник - 2;
художник-постановник - 2;
художник по фонах - 2;
щонайменше 50 відсотків витрат на послуги попередньої збірки сцен для анімації (лейаут) в країні - 2;
щонайменше 50 відсотків витрат на послуги з анімації в країні - 2;
щонайменше 50 відсотків витрат на послуги візуалізації в країні - 2;
щонайменше 50 відсотків витрат на послуги з компонування зображення (композитінг) в країні - 1;
місце монтажу - 1;
звукорежисер - 1;
всього - 23.
Оцінні елементи для документальних фільмів (бали):
режисер-постановник - 3;
автор сценарію - 2;
оператор-постановник - 3;
режисер монтажу - 2;
місце зйомки - 2;
місце монтажу - 2;
композитор - 2;
звукорежисер - 2;
всього - 18.
При підрахунку загальної кількості балів відповідний оцінний елемент враховується, якщо:
зазначені у частинах першій, другій або третій цієї статті фізичні особи, які брали участь у створенні фільму, є громадянами України;
зазначене у частині першій або третій цієї статті місце монтажу розташоване на території України або принаймні 50 відсотків загальної суми витрат на монтаж здійснені в Україні;
зазначені у частині першій або третій цієї статті студія або місце зйомки впродовж більшості знімальних днів розташовані на території України;
зазначені у частині другій цієї статті витрати здійснені на користь суб’єктів кінематографії України, які фактично надають відповідні послуги та не є агентами або іншими посередниками щодо закупівлі відповідних послуг у їх фактичних надавачів.
У пункті 2 частини першої цієї статті перша, друга і третя ролі визначаються за кількістю знімальних днів.
Кількість балів за оцінним елементом "продюсер" визначається з урахуванням коефіцієнта, що обчислюється як співвідношення кількості продюсерів фільму, які мають громадянство України або мають місцезнаходження на території України, до загальної кількості продюсерів фільму, які брали участь у виробництві фільму.
У разі якщо відповідно до цього Закону фільм кваліфікується національним, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, за заявою продюсера або виробника фільму видає свідоцтво національного фільму.
Наявність у фільму свідоцтва національного фільму презюмує, що фільм є національним, і це не потребує повторного доведення у відносинах з органами державної влади. Дана презумпція може бути спростована в загальному порядку, якщо з’ясується, що надані заявником інформація та документи для отримання свідоцтва національного фільму містять недостовірні відомості.
Порядок видачі свідоцтва національного фільму визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері кінематографії.
Бальна система для національних фільмів передбачає набрання фільмом за оцінними елементами принаймні 18 балів для ігрових, 8 балів - для неігрових (документальних), 15 балів - для анімаційних (мультиплікаційних) фільмів";
"Стаття 15-2. Використання національного екранного часу
З метою сприяння виробництву фільмів в Україні, а також доступу глядачів до перегляду творів національної кінематографічної спадщини телерадіоорганізації, які відповідно до ліцензій здійснюють телевізійне ефірне мовлення або багатоканальне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, інші демонстратори фільмів, які не є телерадіоорганізаціями, зобов’язані до 1 січня 2022 року щонайменше 15 відсотків загального щомісячного часу демонстрації фільмів, а після 1 січня 2022 року - щонайменше 30 відсотків загального щомісячного часу демонстрації фільмів здійснювати демонстрацію національних фільмів, інших фільмів, вироблених суб’єктами кінематографії України, і творів національної кінематографічної спадщини";
статтю 17 викласти в такій редакції:
"Стаття 17. Зберігання вихідних матеріалів фільму та фільмокопій, комплектування державного фонду фільмів
Архівний комплект вихідних матеріалів фільмів, вихідні матеріали фільму, створеного повністю або частково за рахунок коштів Державного бюджету України, а також фільмокопії фільмів, створених в Україні за рахунок коштів юридичних осіб приватної форми власності та фізичних осіб, зберігаються в Державному фонді фільмів України. Порядок передачі фільмів Державному фонду фільмів України, умови зберігання вихідних матеріалів фільмів і фільмокопій та положення про Державний фонд фільмів України затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері кінематографії.
Держава дбає про збереження та сприяє консолідації фільмових колекцій (фондів) установ різної форми власності та фізичних осіб в Державному фонді фільмів України, забезпечуючи його комплектацію національними фільмами, фільмами, виготовленими на території України, та іншими фільмами.
Усі фільми та фільмові матеріали українського виробництва та копродукції, що зберігаються в Державному фонді фільмів України, є загальнодержавною власністю України - національною культурною спадщиною.
Виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України в поточному році, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України у наступному році за поданням Державного фонду фільмів України на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері кінематографії. У разі якщо виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України, здійснюється за кошти юридичних осіб приватної форми власності та фізичних осіб, вартість такого виготовлення відшкодовується виробникові з Державного бюджету України.
Виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України в попередні роки, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері кінематографії, за поданням колегіального експертного органу при центральному органі виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері кінематографії, з урахуванням показників бюджетних асигнувань на поточний рік.
Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері кінематографії, за поданням колегіального експертного органу при центральному органі виконавчої влади може бути прийнято рішення про необхідність виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів фільму, створеного за межами України, за кошти приватних або державних кіновиробників, що має художню або історичну цінність і пов’язаний з Україною темою, місцем дії тощо, або автор якого є (був) резидентом України або має українське походження.
Співробітництво з вітчизняними і зарубіжними кіноархівами здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, через Державний фонд фільмів України.
Положення про національний екранний час та його використання суб’єктами кінематографії та телебачення затверджується Кабінетом Міністрів України";
розділ IV виключити;
6) у Законі України "Про авторське право і суміжні права" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 43, ст. 214; 2003 р., № 35, ст. 271; 2004 р., № 13, ст. 181; 2011 р., № 32, ст. 314; 2013 р., № 21, ст. 208; 2014 р., № 2-3, ст. 41; 2016 р., № 6, ст. 61, № 46, ст. 781):
статтю 1 доповнити з урахуванням алфавітного порядку термінами такого змісту:
"веб-сайт - сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об’єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов’язаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайту і (або) облікового запису власника цього веб-сайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом;
веб-сторінка - складова частина веб-сайту, що може містити дані, електронну (цифрову) інформацію, інші об’єкти авторського права і (або) суміжних прав тощо;
власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу;
власник веб-сторінки - особа, яка є володільцем облікового запису, що використовується для розміщення веб-сторінки на веб-сайті, та яка управляє і (або) розміщує електронну (цифрову) інформацію в межах такої веб-сторінки. Власник веб-сайту не є власником веб-сторінки, якщо останній володіє обліковим записом, що дозволяє йому самостійно, незалежно від власника веб-сайту, розміщувати інформацію на веб-сторінці та управляти нею;
гіперпосилання - формалізований відповідно до стандартів мережі Інтернет запис адреси веб-сайту або його частини (веб-сторінки, даних). У разі якщо гіперпосилання адресує до частини веб-сайту (веб-сторінки), то, крім домену і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом, воно може містити додаткові записи про каталоги або виклики і умови доступу до веб-сторінки, що може бути відтворена або збережена на пристроях, які можуть зчитувати та відтворювати електронну (цифрову) інформацію з використанням мережі Інтернет;
електронна (цифрова) інформація - аудіовізуальні твори, музичні твори (з текстом або без тексту), комп’ютерні програми, фонограми, відеограми, програми (передачі) організацій мовлення, що знаходяться в електронній (цифровій) формі, придатній для зчитування і відтворення комп’ютером, які можуть існувати і (або) зберігатися у вигляді одного або декількох файлів (частин файлів), записів у базі даних на зберігаючих пристроях комп’ютерів, серверів тощо у мережі Інтернет, а також програми (передачі) організацій мовлення, що ретранслюються з використанням мережі Інтернет;
камкординг - відеозапис аудіовізуального твору під час його публічної демонстрації в кінотеатрах, інших кіновидовищних закладах особами, які перебувають у тому самому приміщенні, де відбувається така публічна демонстрація, для будь-яких цілей без дозволу суб’єкта авторського права або суміжних прав;
кардшейрінг - забезпечення у будь-якій формі та в будь-який спосіб доступу до програми (передачі) організації мовлення, доступ до якої обмежений суб’єктом авторського права і (або) суміжних прав застосуванням технічних засобів захисту (абонентська карта, код тощо), в обхід таких технічних засобів захисту, в результаті чого зазначена програма (передача) може бути сприйнята або в інший спосіб доступна без застосування технічних засобів захисту;
обліковий запис - формалізований згідно зі стандартами мережі Інтернет запис на комп’ютерному обладнанні (комп’ютерах, серверах), підключеному до мережі Інтернет, що ідентифікує користувача (наприклад, власника веб-сайту) на такому обладнанні, включає в себе дані про доступ до частини каталогів і програмного забезпечення комп’ютерного обладнання, а також визначає права такого доступу, що надають можливість володільцю облікового запису додавати, видаляти, змінювати електронну (цифрову) інформацію і дані веб-сайту, надавати доступ до веб-сайту або його частин, окремих даних іншим особам, припиняти функціонування такого веб-сайту або його частини в межах облікового запису;
постачальник послуг хостингу - особа, яка надає власникам веб-сайтів послуги і (або) ресурси для розміщення веб-сайтів або їх частин у мережі Інтернет та із забезпечення доступу до них через мережу Інтернет. Власник веб-сайту, який розміщує свій веб-сайт або його частину в мережі Інтернет на власних ресурсах і (або) самостійно забезпечує доступ до нього з використанням мережі Інтернет, одночасно є постачальником послуг хостингу";
у статті 50:
в абзаці першому слова "судового захисту" замінити словами "захисту таких прав, у тому числі судового";
пункт "б" викласти в такій редакції:
"б) піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, незаконне оприлюднення програм організацій мовлення, камкординг, кардшейрінг, а також Інтернет-піратство, тобто вчинення будь-яких дій, які відповідно до цієї статті визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет";
доповнити пунктом "з" такого змісту:
"з) камкординг, кардшейрінг";
у частині першій статті 52:
абзаци п’ятий та шостий після слова "позови" доповнити словами "до суду";
доповнити абзацом дванадцятим такого змісту:
"и) здійснювати захист авторського права і (або) суміжних прав у порядку, визначеному статтею 52-1 цього Закону";
доповнити статтями 52-1 і 52-2 такого змісту:
"Стаття 52-1. Порядок припинення порушень авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет
1. При порушенні будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, вчиненому з використанням мережі Інтернет, суб’єкт авторського права і (або) суміжних прав (далі - заявник) має право звернутися до власника веб-сайту та (або) веб-сторінки, на якому (якій) розміщена або в інший спосіб використана відповідна електронна (цифрова) інформація, із заявою про припинення порушення. Заява про припинення порушення подається в порядку, передбаченому цією статтею.
Порядок захисту авторського права і (або) суміжних прав, визначений цією статтею, застосовується до відносин, пов’язаних з використанням аудіовізуальних творів, музичних творів, комп’ютерних програм, відеограм, фонограм, передач (програм) організацій мовлення.
2. Заява про припинення порушення повинна містити:
а) відомості про заявника, необхідні для його ідентифікації: ім’я (найменування); місце проживання (перебування) або місцезнаходження, адреса електронної пошти або поштова адреса, на яку власник веб-сайту або інші особи в передбачених цим Законом випадках мають направляти інформацію; для заявників - юридичних осіб - ідентифікаційні дані про реєстрацію юридичної особи у країні місцезнаходження, зокрема в торговельному, банківському, судовому або державному реєстрі, у тому числі реквізити реєстру, реєстраційний номер;
б) вид і назву об’єкта (об’єктів) авторського права і (або) суміжних прав, про порушення права на який (які) йдеться у заяві;
в) вмотивоване твердження про наявність у заявника майнових прав інтелектуальної власності на об’єкт авторського права і (або) суміжних прав, зазначених у відповідній заяві, з посиланням на підстави виникнення таких прав та строк їх дії;
г) гіперпосилання на електронну (цифрову) інформацію, розміщену або в інший спосіб використану на веб-сайті;
ґ) вимогу про унеможливлення доступу до електронної (цифрової) інформації на веб-сайті;
д) відомості про постачальника послуг хостингу, який надає послуги і (або) ресурси для розміщення відповідного веб-сайту, а саме: найменування; адреса електронної пошти або поштова адреса, на яку в передбачених цим Законом випадках власник веб-сайту або інші особи мають надсилати інформацію;
е) твердження заявника, що наведена в заяві інформація є достовірною, а наявність у заявника прав, про порушення яких заявлено, перевірена адвокатом, за представництвом (посередництвом) якого подається заява.
Заявник звертається із заявою про припинення порушення виключно за представництвом (посередництвом) адвоката. Адвокат надсилає відповідну заяву, за умови ідентифікації заявника, встановлення його контактних даних та підтвердження наданими заявником документами факту наявності у заявника прав, про припинення порушення яких висувається вимога.
До заяви додається копія одного з документів, що відповідно до законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги заявнику.
Заявник (посадова особа заявника) несе відповідальність за надання завідомо недостовірної інформації щодо наявності у нього майнових прав інтелектуальної власності, про порушення яких йдеться у заяві.
Заявник надсилає заяву про припинення порушень власнику веб-сайту з одночасним направленням її копії постачальнику послуг хостингу, який надає послуги і (або) ресурси для розміщення відповідного веб-сайту.
3. За відсутності обставин, передбачених частиною четвертою цієї статті, власник веб-сайту невідкладно, не пізніше 48 годин з моменту отримання заяви про припинення порушення, зобов’язаний унеможливити доступ до електронної (цифрової) інформації, щодо якої подано заяву, та надати заявнику і постачальнику послуг хостингу інформацію про вжиті заходи відповідно до вимог цієї статті.
4. Особа, яка отримала заяву про припинення порушення, може відмовити в її задоволенні у разі, якщо:
а) особа, до якої заявник звернувся із заявою про припинення порушення, має право на використання зазначеної в заяві електронної (цифрової) інформації, щодо використання якої направлена заява, за умови надання нею повідомлення про відмову згідно з вимогами, встановленими частиною п’ятою цієї статті;
б) особа, якій надіслано заяву про припинення порушення, не є власником веб-сайту, зазначеного у такій заяві;
в) заява про припинення порушення оформлена з порушенням вимог, визначених цією статтею, за умови що особа, яка її отримала, інформує заявника про це згідно із встановленими частиною п’ятою цієї статті вимогами.
5. Про відмову у задоволенні заяви про припинення порушення з підстав, передбачених пунктами "а" і "в" частини четвертої цієї статті, власник веб-сайту впродовж 48 годин з моменту її отримання направляє повідомлення про відмову заявнику, а також постачальнику послуг хостингу згідно з відомостями, зазначеними у відповідній заяві згідно з пунктом "д" частини другої цієї статті.
Повідомлення про відмову повинно містити таку інформацію:
а) відомості про власника веб-сайту в обсязі, достатньому для пред’явлення позовної заяви: ім’я (найменування) власника веб-сайту; місце проживання (перебування) або місцезнаходження, адреса електронної пошти або поштова адреса; якщо власник сайту є юридичною особою - ідентифікаційні дані про реєстрацію юридичної особи у країні місцезнаходження, зокрема в торговельному, банківському, судовому або державному реєстрі, у тому числі реквізити реєстру, реєстраційний номер;
б) зазначення електронної (цифрової) інформації, щодо унеможливлення доступу до якої відмовлено;
в) зазначення відповідного положення частини четвертої цієї статті, на підставі якого власник веб-сайту відмовив у задоволенні заяви про припинення порушення.
6. У разі якщо власник веб-сайту, який отримав заяву про припинення порушення, не є власником веб-сторінки, на якій розміщена електронна (цифрова) інформація, щодо унеможливлення доступу до якої заявлено, права і обов’язки між власником веб-сайту та заявником встановлюються з урахуванням особливостей, передбачених цією частиною.
Власник веб-сайту впродовж 24 годин з моменту отримання заяви про припинення порушення зобов’язаний направити її копію засобами електронної пошти (або іншою прийнятою на відповідному веб-сайті системою відправлення повідомлень) власнику веб-сторінки. Заява направляється за контактними даними, які власник веб-сторінки повідомив власнику веб-сайту.
Власник веб-сайту одночасно з направленням заяви про припинення порушення власнику веб-сторінки надсилає заявнику повідомлення, в якому інформує, що він не є власником веб-сторінки, зазначає час відправлення копії заяви власнику веб-сторінки та надає гіперпосилання на умови публічного правочину, який визначає правила користування веб-сайтом третіми особами.
Власник веб-сторінки розглядає отриману від власника веб-сайту заяву про припинення порушення та зобов’язаний надати відповідь власнику веб-сайту в порядку та строки, встановлені частинами третьою - п’ятою цієї статті, із зазначенням гіперпосилання на веб-сторінку, на якій розміщена відповідна електронна (цифрова) інформація. При цьому власник веб-сторінки здійснює права і виконує обов’язки, встановлені частинами третьою - п’ятою цієї статті для власника веб-сайту.
Власник веб-сайту впродовж 24 годин з моменту отримання від власника веб-сторінки відповіді на заяву про припинення порушення надсилає її заявнику та постачальнику послуг хостингу за реквізитами, зазначеними у відповідній заяві. У разі якщо впродовж 48 годин з моменту направлення власнику веб-сторінки заяви про припинення порушення власник веб-сторінки не надав власнику веб-сайту відповіді з підстав та за формою, встановленими частинами четвертою та п’ятою цієї статті, власник веб-сайту самостійно унеможливлює доступ до зазначеної у заяві про припинення порушення електронної (цифрової) інформації. Про вжиті заходи власник веб-сайту повідомляє заявника та постачальника послуг хостингу впродовж 72 годин з моменту отримання власником веб-сайту заяви про припинення порушення та надає відомості про себе в обсязі, визначеному пунктом "а" частини п’ятої цієї статті.
У разі якщо впродовж 48 годин з моменту направлення власнику веб-сторінки заяви про припинення порушення власник веб-сторінки надав повідомлення про відмову з підстав та за формою, встановленими частинами четвертою, п’ятою цієї статті, копія такого повідомлення надсилається власником веб-сайту заявнику не пізніш як упродовж 72 годин з моменту отримання власником веб-сайту заяви про припинення порушення.
7. Заявник має право звернутися безпосередньо до постачальника послуг хостингу, який надає послуги і (або) ресурси для розміщення відповідного веб-сайту, із заявою про припинення порушення, допущеного власником веб-сайту, в таких випадках:
а) власник веб-сайту у встановлені цією статтею строки не вчинив або вчинив не в повному обсязі дії, передбачені частиною третьою або п’ятою цієї статті, або якщо власник веб-сайту, який не є власником веб-сторінки, не вчинив дій або вчинив не в повному обсязі дії, передбачені частиною шостою цієї статті;
б) на веб-сайті та в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) відсутні відомості про власника веб-сайту в обсязі, що дає змогу звернутися до нього із заявою про припинення порушення, передбаченою частиною другою цієї статті. Такими відомостями є інформація про адресу електронної пошти для зв’язку із власником веб-сайту та інші відомості, розміщення яких передбачено частиною одинадцятою цієї статті.
Заява про припинення порушення, допущеного власником веб-сайту, повинна містити обґрунтування наявності підстав для звернення до постачальника послуг хостингу, передбачених пунктом "а" або "б" частини сьомої цієї статті.
Заявник звертається до постачальника послуг хостингу, який надає послуги і (або) ресурси для розміщення відповідного веб-сайту, з відповідною заявою за представництвом (посередництвом) адвоката. Адвокат надсилає заяву, за умови ідентифікації заявника, встановлення його контактних даних, підтвердження наданими заявником документами факту наявності у заявника прав, про припинення порушення яких йдеться у відповідній заяві.
Заява про припинення порушень, допущених власником веб-сайту, має містити відомості, передбачені пунктами "а", "г", "ґ", "е" частини другої цієї статті. До заяви додається копія одного з документів, що відповідно до законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги заявнику. У випадках, передбачених пунктом "а" частини сьомої цієї статті, у заяві зазначаються час направлення власнику веб-сайту та постачальнику послуг хостингу заяви про припинення порушення, час, коли власник веб-сайту мав вчинити передбачені цією статтею дії, а також пояснення, яким чином заявник визначав контактні дані власника веб-сайту.
За відсутності підстав для залишення заяви про припинення порушення з боку власника веб-сайту без розгляду, встановлених частиною восьмою цієї статті, постачальник послуг хостингу зобов’язаний невідкладно, не пізніше 24 годин з моменту отримання такої заяви, надіслати власнику веб-сайту її копію. Надсилаючи власнику веб-сайту копію заяви постачальник послуг хостингу повинен пояснити власнику веб-сайту його права і обов’язки, пов’язані з цією заявою, а також правові наслідки невчинення ним дій, передбачених цією статтею.
Власник веб-сайту впродовж 24 годин з моменту отримання від постачальника послуг хостингу копії заяви про припинення порушення з боку власника веб-сайту вчиняє дії, передбачені частиною третьою або п’ятою цієї статті, і повідомляє про це постачальника послуг хостингу шляхом направлення повідомлення про вжиті заходи згідно з вимогами частини дванадцятої цієї статті або повідомлення про відмову з підстав та за формою, встановленими частинами четвертою, п’ятою цієї статті.
У разі якщо впродовж 24 годин з моменту направлення власнику веб-сайту копії заяви про припинення порушення власник веб-сайту не вчинив дій, передбачених абзацом восьмим цієї частини, постачальник послуг хостингу самостійно унеможливлює доступ до електронної (цифрової) інформації, зазначеної у заяві про припинення порушення, допущеного власником веб-сайту. Про вжиті заходи постачальник послуг хостингу повідомляє заявника та власника веб-сайту впродовж 48 годин з моменту отримання постачальником послуг хостингу заяви про припинення порушення, допущеного власником веб-сайту.
8. Постачальник послуг хостингу вправі залишити без розгляду заяву про припинення порушення, допущеного власником веб-сайту, у разі, якщо:
а) заява не відповідає вимогам, встановленим частиною сьомою цієї статті;
б) постачальник послуг хостингу не надає послуги, ресурси для розміщення веб-сайту, щодо якого подана заява;
в) заявник звернувся до постачальника послуг хостингу за відсутності підстав, передбачених частиною сьомою цієї статті.
Постачальник послуг хостингу повідомляє заявника про залишення без розгляду заяви про припинення порушення із зазначенням відповідних правових підстав, передбачених цією частиною, впродовж 24 годин з моменту її отримання.
9. Власник веб-сайту має право звернутися до постачальника послуг хостингу, від якого він отримав інформацію про вжиті заходи відповідно до частини сьомої цієї статті, з повідомленням про відмову з підстав та за формою, встановленими частинами четвертою, п’ятою цієї статті, вимагаючи відновлення доступу до електронної (цифрової) інформації. Якщо таке звернення відповідає вимогам, встановленим частиною п’ятою цієї статті для повідомлення про відмову, постачальник послуг хостингу повинен невідкладно, не пізніш як через 48 годин після його отримання, надіслати заявнику його копію. У разі якщо повідомлення не відповідає вимогам, передбаченим частиною п’ятою цієї статті для повідомлення про відмову, постачальник послуг хостингу інформує про це власника веб-сайту.
10. Постачальник послуг хостингу відновлює доступ до електронної (цифрової) інформації на десятий робочий день з дня надсилання заявнику копії повідомлення, передбаченого частиною дев’ятою цієї статті, якщо протягом цього часу заявник не надав йому підтвердження відкриття судового провадження про захист його прав на об’єкт (об’єкти) авторського права і (або) суміжних прав (електронної (цифрової) інформації), щодо якого (яких) подавалася заява про припинення порушення.
11. Власники веб-сайтів та постачальники послуг хостингу, крім фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, зобов’язані розміщувати у вільному доступі на власних веб-сайтах та (або) в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) таку достовірну інформацію про себе:
а) повне ім’я або найменування власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу;
б) повну адресу місця проживання або місцезнаходження власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу;
в) контактну інформацію власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу, у тому числі адресу електронної пошти, номер телефону, за якими з ними можливо оперативно зв’язатися.
Фізичні особи, які не є суб’єктами господарювання, розміщують у вільному доступі на веб-сайтах, власниками яких вони є, або в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) контактну інформацію власника веб-сайту, передбачену пунктом "в" цієї частини.
12. Повідомлення про вжиті заходи, яке направляється заявнику відповідно до цієї статті, крім іншого, повинно містити достовірну та повну інформацію про зазначеного в заяві власника веб-сайту. У разі направлення повідомлення про вжиті заходи постачальником послуг хостингу в повідомленні також повинна міститися інформація про цього постачальника та повна інформація, надана йому власником веб-сайту, без будь-яких змін або спотворень. Інформація про власника веб-сайту складається з відомостей про його повне ім’я (найменування), адресу проживання (місцезнаходження), адресу для листування, номер телефону, адресу електронної пошти і, за наявності, іншу контактну інформацію для зв’язку. У разі отримання від власника веб-сайту (або власника веб-сторінки при здійсненні процедур, передбачених частиною шостою або сьомою цієї статті) повідомлення про відмову його копія має бути додана до повідомлення про вжиті заходи.
13. На підставі цього Закону допускається унеможливлення доступу виключно до електронної (цифрової) інформації, зазначеної в заяві про припинення порушення. У разі якщо доступ до електронної (цифрової) інформації не може бути унеможливлений з технічних причин, власник веб-сайту або постачальник послуг хостингу може унеможливити доступ до веб-сторінки, яка містить відповідну електронну (цифрову) інформацію.
14. Заява про припинення порушення та заява про припинення порушення власником веб-сайту викладаються письмово у паперовій та (або) електронній формі.
Заява в електронній формі оформляється згідно з вимогами законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу з обов’язковим використанням технічних засобів засвідчення електронного цифрового підпису адвоката, який надає правову допомогу заявнику. Одночасно з направленням такої заяви в електронній формі заявник направляє за тією самою адресою її копію в звичайній електронній формі без використання електронного цифрового підпису. У разі якщо заява в електронній формі з використаними в ній технічними засобами засвідчення електронного цифрового підпису адвоката за змістом відрізняється від заяви в звичайній електронній формі, надісланій одному й тому самому адресату, така заява вважається неподаною.
Заява в паперовій формі оформляється з обов’язковим власноручним підписом адвоката та надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Датою та часом отримання заяви, передбаченої цією статтею, вважаються:
а) у разі направлення електронною поштою - дата і час відправки засобами електронного зв’язку;
б) у разі направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення - дата і час, зазначені в повідомленні про вручення.
У разі якщо адресат відмовляється від отримання заяви або відсутній за вказаною адресою, днем та датою отримання заяви є день та дата проставлення оператором поштового зв’язку у повідомленні про вручення інформації про відмову адресата отримати заяву або інформації про відсутність адресата за вказаною адресою.
Відповідь (повідомлення) на заяву, пересилання копії заяви, передбачені цією статтею, викладаються письмово у паперовій та (або) електронній формі.
Датою і часом отримання відповіді (повідомлення) на заяву, передбачену цією статтею, та/або направленої заяви вважаються:
а) у разі направлення електронною поштою - дата і час відправки засобами електронного зв’язку;
б) у разі направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення - дата і час, зазначені в повідомленні про вручення.
У разі якщо адресат відмовляється від отримання відповіді (повідомлення) на заяву або відсутній за вказаною адресою, днем та датою отримання відповіді (повідомлення) на заяву є день та дата проставлення оператором поштового зв’язку у повідомленні про вручення інформації про відмову адресата отримати відповідь (повідомлення) на заяву або інформації про відсутність адресата за вказаною адресою.
15. Власник веб-сайту, веб-сторінки не несе відповідальності за порушення авторського права і (або) суміжних прав, вчинені з використанням мережі Інтернет, якщо він вчасно вчинив дії, передбачені частиною третьою цієї статті.
Положення абзацу першого цієї частини не застосовуються, якщо:
а) власник веб-сайту впродовж трьох місяців, незважаючи на отримані та задоволені ним заяви про припинення порушень, допустив не менше двох випадків використання на одній чи декількох веб-сторінках, власником яких він є, одного й того самого об’єкта авторського права і (або) суміжних прав на одному й тому самому веб-сайті;
б) власник веб-сторінки, який не є власником веб-сайту, впродовж трьох місяців, незважаючи на отримані та задоволені ним заяви про припинення порушень, допустив не менше двох випадків використання одного й того самого об’єкта авторського права і (або) суміжних прав на одному й тому самому веб-сайті.
Стаття 52-2. Зобов’язання постачальників послуг хостингу щодо забезпечення захисту авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет
1. Постачальники послуг хостингу зобов’язані передбачати у договорах про надання таких послуг умови і правила, що забороняють замовникам послуг вчиняти дії з розміщення електронної (цифрової) інформації з порушенням авторського права і (або) суміжних прав третіх осіб, а також зобов’язують замовників послуг вказувати достовірну і коректну інформацію про себе, у тому числі свої контактні дані, а у разі їх зміни - невідкладно інформувати про це в порядку, визначеному законодавством.
2. Постачальник послуг хостингу не несе перед замовником таких послуг відповідальності за наслідки вжиття заходів, передбачених статтею 52-1 цього Закону, за умови виконання вимог частини першої цієї статті.
Постачальник послуг хостингу не несе відповідальності за порушення авторського права і (або) суміжних прав, за умови виконання вимог статті 52-1 цього Закону";
7) частину другу статті 12 Закону України "Про рекламу" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 8, ст. 62; 2008 р., № 18, ст. 197) викласти в такій редакції:
"2. Соціальна реклама не повинна містити посилань на конкретний товар та/або його виробника, на рекламодавця (крім випадків, коли рекламодавцем є громадське об’єднання чи благодійна організація), на об’єкти права інтелектуальної власності, що належать виробнику товару або рекламодавцю соціальної реклами, крім реклами національних фільмів.
Реклама національних фільмів прирівнюється до соціальної реклами та може розміщуватися і розповсюджуватися, за умови дотримання вимог, встановлених абзацом дванадцятим частини першої статті 8 цього Закону";
8) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11 із наступними змінами) доповнити пунктом 1-2 такого змісту:
"1-2. Установити, що виплата резидентом України доходу фізичним особам - нерезидентам, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері кінематографії не на території України, не є об’єктом нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування";
9) у Законі України "Про електронну комерцію" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 45, ст. 410):
частину четверту статті 9 доповнити абзацами другим і третім такого змісту:
"Постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, що надає послуги проміжного (тимчасового) зберігання інформації, наданої одержувачем послуги, з єдиною метою - покращити подальшу передачу інформації іншим одержувачам послуги на їхню вимогу, не несе відповідальності за автоматичне, тимчасове та проміжне зберігання інформації і за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови що він не змінює зміст інформації, виконує умови доступу до інформації, включаючи законодавчі вимоги доступу до інформації про власника мережевого ресурсу, виконує правила оновлення інформації у спосіб, який визнаний і використовується у промисловості, не перешкоджає законному використанню технологій, які визнані та використовуються у промисловості, при отриманні даних про використання інформації вдається до швидких дій з метою унеможливлення доступу до інформації, яку він зберігав, після того як йому стало відомо, що інформація в первинному джерелі передачі була видалена з мережі або доступ до неї унеможливлено, або є рішення суду про видалення чи унеможливлення доступу.
Постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, що надає послуги постійного зберігання інформації на запит одержувача послуг хостингу, не несе відповідальності за зміст переданої чи отриманої інформації, яка зберігається на запит отримувача послуг, та за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови що у нього відсутні відомості про незаконну діяльність або факти чи обставини, які вказують на те, що діяльність має ознаки незаконної, або стосовно вимог про відшкодування збитків від такої незаконної діяльності, та постачальник після отримання таких відомостей вдається до швидких дій з метою усунення можливості доступу чи припинення доступу до інформації, у тому числі відповідно до вимог законодавства про авторське право і суміжні права";
статтю 17 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. Постачальник послуг проміжного характеру несе відповідальність за зміст переданої та отриманої інформації та за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови відсутності в його діях будь-якої з обставин, що звільняють його від відповідальності, встановлених статтею 9 цього Закону".
4. З дня набрання чинності цим Законом закони та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
5. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
подати на розгляд Верховної Ради України проекти законів України про внесення змін до Бюджетного та Податкового кодексів України з метою забезпечення практичної реалізації положень цього Закону;
забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону, в тому числі щодо єдиної державної системи електронного обліку квитків, реалізованих кінотеатрами, "Єдиний електронний квиток";
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
6. Конкурсний відбір кінопроектів для формування Програми виробництва та розповсюдження національних фільмів, розпочатий до набрання чинності цим Законом, має бути завершений включенням кінопроектів, які набрали найбільшу кількість балів, до Програми виробництва та розповсюдження національних фільмів у строки та на умовах, визначених Порядком конкурсного відбору кінопроектів для формування Програми виробництва та розповсюдження національних фільмів, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері кінематографії, та законодавством України.
Фільми, які включені до Програми виробництва та розповсюдження національних фільмів за результатами конкурсних відборів кінопроектів для формування Програми виробництва та розповсюдження національних фільмів, розпочатих або проведених до набрання чинності цим Законом, або за якими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері кінематографії, укладено державні контракти на виробництво національних фільмів на умовах державного замовлення (або договорів фінансової підтримки виробництва фільмів) до набрання чинності цим Законом, мають бути завершені виробництвом.
7. Державна підтримка кінематографії у формах, передбачених статтею 7 цього Закону, надається після утворення Кабінетом Міністрів України Ради з державної підтримки кінематографії.
Президент України
П.ПОРОШЕНКО
м. Київ
23 березня 2017 року
№ 1977-VIII
Додаток 1
до Закону України
від 23 березня 2017 року
№ 1977-VIII
КУЛЬТУРНИЙ ТЕСТ
Культурні критерії
1. Сюжетна лінія/сценарій/центральна тема фільму базуються на подіях, що є частиною української або європейської культури/історії/міфології/релігії, - 2 бали.
(Цей критерій стосується творів, що базуються на подіях чи випадках, що є частиною традиційної української чи європейської культури/історії/міфології/релігії)
2. Фільм заснований на персонажі/особистості української/європейської культури/історії/релігії чи українського/європейського суспільства - 2 бали.
(Цей критерій стосується творів, що засновані на добре відомих персонажах/особистостях, які відіграють значну роль у сюжеті)
3. Сюжетна лінія фільму пов’язана з українським/європейським оточенням/місцем/місцевістю/архітектурним чи культурним оточенням - 2 бали.
4. Сюжетна лінія/сценарій/центральна тема фільму базується на українському чи європейському літературному творі чи на адаптованому творі інших мистецьких дисциплін культурного значення (образотворче мистецтво, музика тощо) - 2 бали.
5. Сюжетна лінія/сценарій/центральна тема фільму зосереджується на сучасних культурних/соціальних темах українського чи європейського суспільства - 2 бали.
6. Фільм відображає важливу українську та (чи) європейську цінність (цінності): солідарність/рівність/захист прав людини/толерантність/захист навколишнього природного середовища/повага до культурних чи сімейних традицій/критичне мислення/верховенство права - 2 бали.
7. Фільм зосереджується на українській/європейській культурі/ідентичності чи українських/європейських звичаях та традиціях - 2 бали.
8. Сюжетна лінія/сценарій/центральна тема фільму зосереджується на сучасних чи історичних подіях, які впливають на європейське/українське суспільство, - 2 бали.
(Цей критерій стосується творів, що базуються на сучасних чи історичних ситуаціях/випадках, що мають вплив на сучасне європейське/українське суспільство)
Виробничі критерії
9. Творці фільму є громадянами України чи держав - членів Європейського Союзу:
режисер-постановник, продюсер/співпродюсер, оператор-постановник, автор сценарію, виконавець головної ролі, склад виконавців ролі другого плану, автор музики, художник-постановник, художник по костюму, режисер монтажу, художник по гриму, директор з виробництва, монтажно-тонувального періоду (постпродакшн) та керівник відділу візуальних ефектів, режисер (перший асистент режисера) - 1/2 бала за кожен випадок відповідності, максимально 7 балів.
10. Щонайменше 51 відсоток учасників знімальної групи (крім зазначених у пункті 9) є громадянами України чи держав Європейського Союзу - 4 бали.
11. Зйомки відбуваються на натурі, в інтер’єрах чи студіях в Україні - 4 бали:
якщо зйомки відбуваються протягом щонайменше одного дня, - 1 бал;
якщо кількість знімальних днів в Україні становить 10 відсотків загальної кількості знімальних днів, - 2 бали;
якщо кількість знімальних днів в Україні становить 25 відсотків загальної кількості знімальних днів, - 3 бали;
якщо кількість знімальних днів в Україні становить 50 відсотків загальної кількості знімальних днів, - 4 бали.
12. До виробництва фільму залучені українські постачальники послуг.
Для цілей застосування цього критерію "українські постачальники послуг" означають суб’єктів господарювання, які є резидентами України.
При залученні заявником будь-якого постачальника послуг, чиї послуги прямо пов’язані з виробничим процесом, бали за які присуджуються відповідно до критеріїв 12 чи 14, бали за залучення таких постачальників послуг за цим критерієм не присуджуються.
Таким чином, якщо фільм знімається у локаціях (місцевості) чи приміщеннях (студіях, павільйонах тощо) в Україні, бали за критерієм 13 будуть надані за тих постачальників послуг, які прямо залучені до робіт (послуг) підготовчого періоду.
Бали надаються на основі відсоткового підрахунку відповідно до такої методики:
якщо українські постачальники послуг залучалися до робіт (послуг) підготовчого періоду в Україні принаймні на один день, - 1 бал;
якщо українські постачальники послуг залучалися до робіт (послуг) підготовчого періоду не менш як на 10 відсотків загальної кількості днів підготовчого періоду, - 2 бали;
якщо українські постачальники послуг залучалися до робіт (послуг) підготовчого періоду не менш як на 25 відсотків загальної кількості днів підготовчого періоду, - 3 бали;
якщо українські постачальники послуг залучалися до робіт (послуг) підготовчого періоду не менш як на 50 відсотків загальної кількості днів підготовчого періоду, - 4 бали.
13. Монтаж (включаючи монтаж зображення та звуку, зведення звукової доріжки, розташування лабораторій) здійснюється в Україні - 0,5-2 бали:
якщо роботи монтажно-тонувального періоду здійснювалися в Україні принаймні один день, - 0,5 бала;
якщо роботи монтажно-тонувального періоду здійснювалися в Україні не менш як протягом 10 відсотків загальної кількості днів монтажу, - 1 бал;
якщо роботи монтажно-тонувального періоду здійснювалися в Україні не менш як протягом 25 відсотків загальної кількості днів монтажу, - 1,5 бала;
якщо роботи монтажно-тонувального періоду здійснювалися в Україні не менш як протягом 50 відсотків загальної кількості днів монтажу, - 2 бали.
14. Комп’ютерна графіка (CG), включаючи роботи із створення ефектів симуляції фізичних процесів (VFX), створена повністю або частково (не менше 50 відсотків загального хронометражу комп’ютерної графіки та ефектів) в Україні, - 1 бал.
15. Обсяг витрачання коштів з кошторисної вартості фільму на території України - 0,5-4 бали:
якщо обсяг витрачання коштів з кошторисної вартості фільму на території України становить більше 10 відсотків кошторису, - 0,5 бала;
якщо обсяг витрачання коштів з кошторисної вартості фільму на території України становить більше 20 відсотків кошторису, - 1 бал;
якщо обсяг витрачання коштів з кошторисної вартості фільму на території України становить більше 30 відсотків кошторису, - 2 бали;
якщо обсяг витрачання коштів з кошторисної вартості фільму на території України становить більше 50 відсотків кошторису, - 4 бали.