Про іпотечні облігації
Стаття 17. Дефолт і технічний дефолт емітента звичайних іпотечних облігацій

{ Назва статті 17 в редакції Закону N 3265-VI від 21.04.2011 }
  1. Дефолт емітента звичайних іпотечних облігацій (далі - дефолт) настає у разі:

1) невиконання або неналежного виконання грошових зобов'язань за іпотечними облігаціями у строки, визначені у проспекті емісії;

2) порушення щодо емітента провадження у справі про банкрутство або призначення тимчасового адміністратора чи ліквідатора;

3) настання інших випадків, визначених у проспекті емісії. { Частина перша статті 17 в редакції Закону N 3265-VI від 21.04.2011 }
  2. У разі настання дефолту власники звичайних іпотечних облігацій набувають такі права: { Абзац перший частини другої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3265-VI від 21.04.2011 }

1) вимагати від емітента дострокового виконання грошових зобов'язань за іпотечними облігаціями;

2) вжити заходів примусового стягнення заборгованості емітента за іпотечними облігаціями відповідно до законодавства;

3) звернути стягнення на іпотечне покриття;

4) задовольнити свої вимоги за рахунок інших активів емітента у разі недостатності коштів після звернення стягнення на іпотечне покриття.

Власники звичайних іпотечних облігацій здійснюють зазначені у цій статті права через управителя.

3. Технічний дефолт емітента звичайних іпотечних облігацій (далі - технічний дефолт) - порушення емітентом передбачених цим Законом та проспектом емісії звичайних іпотечних облігацій вимог до іпотечного покриття та/або його характеристик без порушення виконання зобов'язань перед власниками звичайних іпотечних облігацій.

Технічний дефолт не тягне за собою наслідків, що настають у разі дефолту. { Статтю 17 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 3265-VI від 21.04.20