Про концесії
Стаття 1. Визначення термінів

Для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:

концесія - надання з метою задоволення громадських потреб уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі юридичній або фізичній особі права на створення та управління об'єкта концесії , за умови взяття суб'єктом підприємницької діяльності на себе зобов'язань по створенню та управлінню об'єктом концесії, майнової відповідальності та можливого підприємницького ризику;

договір концесії - договір, відповідно до якого уповноважений орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування надає на платній та строковій основі суб'єкту підприємницької діяльності право створити об'єкт концесії чи суттєво його поліпшити та здійснювати його управління відповідно до цього Закону з метою задоволення громадських потреб;

концесіонер - суб'єкт підприємницької діяльності, який відповідно до цього Закону на підставі договору отримав концесію. На стороні концесіонера можуть виступати декілька осіб; { Абзац четвертий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2404-VI від 01.07.2010 }

концесієдавець - орган виконавчої влади або відповідний орган місцевого самоврядування, уповноважений відповідно Кабінетом Міністрів України чи органами місцевого самоврядування на укладення концесійного договору;

претендент - фізична або юридична особа , резидент або нерезидент, який подав заявку на участь у концесійному конкурсі;

концесійні платежі - плата, обумовлена у концесійному договорі, яку вносить концесіонер за право створення та управління об'єктів, що надаються в концесію;

концесійний конкурс - процедура, встановлена цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, згідно з якою певний претендент визнається переможцем у концесійному конкурсі.