Про прокуратуру
Перехідні положення

Розділ XIII 
ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді.

1-1. До утворення місцевих прокуратур їх повноваження здійснюють міські, районні, міжрайонні, районні у містах прокуратури. На зазначений період за прокурорами та керівниками цих прокуратур зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури.

1-2. Дисциплінарні провадження, розпочаті до 15 квітня 2016 року, закінчуються в порядку, що діяв на момент їх порушення. Звільнення прокурорів з адміністративних посад в порядку дисциплінарного провадження з урахуванням підпункту 4 пункту 51 Розділу ХІІІ "Перехідні положення" здійснюється за рекомендацією Ради прокурорів України у випадках, якщо відповідно до вимог цього Закону їх призначення на такі адміністративні посади здійснювалося за рекомендацією Ради прокурорів України.

2. Військові прокуратури гарнізонів розташовуються в межах відповідних військових гарнізонів. У разі потреби з метою організації їх діяльності їм виділяються необхідні приміщення з фондів Міністерства оборони України.

В умовах особливого періоду, запровадження надзвичайного, воєнного стану або проведення антитерористичної операції із залученням з’єднань, військових частин та підрозділів Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, інших військових формувань, місцем постійної дислокації яких є територія в межах військового гарнізону, особовий склад військових прокуратур (прокурори, слідчі) гарнізону може відряджатися до районів розташування цих з’єднань, військових частин та підрозділів на період виконання цими з’єднаннями, військовими частинами та підрозділами завдань за призначенням.

3. Установити, що на прокурорів та слідчих військової прокуратури, які не є військовослужбовцями, у разі виконання ними повноважень у районах проведення антитерористичних операцій поширюються соціальні гарантії, передбачені для військовослужбовців військової прокуратури.

3-1. На службу до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не можуть бути прийняті особи, які протягом п’яти років до дня набрання чинності цим Законом працювали (проходили службу), незалежно від тривалості, у спеціально уповноважених підрозділах по боротьбі з корупцією в органах прокуратури, Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, Служби безпеки України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та митних органах.

4. До початку діяльності державного бюро розслідувань, але не пізніше п’яти років після набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України слідчі органів прокуратури здійснюють досудове розслідування у визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.

5. Положення цього Закону, в тому числі статті 86, що регулює пенсійне забезпечення працівників органів прокуратури, поширюється на слідчих органів прокуратури до початку діяльності державного бюро розслідувань.

5-1. До набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім пункту 1 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" цього Закону:

1) прокурорами місцевих прокуратур призначаються:

а) особи, які не мають досвіду роботи в органах прокуратури, - за умови успішного проходження ними тестування та подальшого стажування строком до одного року. На таких осіб поширюються вимоги частин першої та п’ятої статті 27 цього Закону, крім вимоги щодо наявності стажу роботи в галузі права;

б) особи, які мають досвід прокурорської діяльності, проте на день набрання чинності цим Законом не працюють в органах прокуратури, - за  умови успішного проходження ними тестування;

в) прокурори, які на день набрання чинності цим Законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, - за умови успішного проходження ними тестування.

Проведення тестування, стажування здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором України;

2) призначення на адміністративні посади, передбачені пунктами 11, 12, 13 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється за результатами чотирирівневого відкритого конкурсу, порядок проведення якого затверджується Генеральним прокурором України. Проведення конкурсу забезпечують п’ять конкурсних комісій, до складу кожної з яких входять:

а) чотири особи, визначені Генеральним прокурором України;

б) три особи, визначені Верховною Радою України.

Конкурсні комісії є повноважними за умови входження до їх складу не менше п’яти осіб. У разі невизначення Верховною Радою України в установленому порядку жодної особи комісія вважається повноважною за умови входження до її складу чотирьох осіб. Інформація про оголошення конкурсу, умови, строки, час та місце його проведення, про кандидатів, які подали заяву про участь в конкурсі, та результати конкурсу оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України.

При призначенні на адміністративні посади, передбачені пунктами 11, 12, 13 частини першої статті 39 цього Закону, обов’язкового врахування потребують професійні, морально-ділові якості, управлінсько-організаторські здібності кандидата,  а також наявність у нього стажу роботи на посаді прокурора не менше трьох років або в галузі права - не менше п’яти років.

Відібрані конкурсною комісією три кандидати на кожну із зазначених адміністративних посад подаються на розгляд осіб, уповноважених цим Законом приймати рішення про їх призначення на ці посади;

3) призначення на адміністративні посади у Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру здійснюється Генеральним прокурором України за результатами відкритого конкурсу у порядку, передбаченому статтею 8-1 цього Закону, конкурсною комісією, до складу якої входять:

а) чотири особи, визначені Генеральним прокурором України;

б) сім осіб, визначених Верховною Радою України;

4) прокурори призначаються на посади та звільняються з посад, у тому числі адміністративних, без рекомендації Ради прокурорів України чи подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів уповноваженими приймати такі рішення особами;

5) дисциплінарне провадження щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, здійснюється відповідно до Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року № 1795-XII;

6) кількість прокурорів та інших працівників органів прокуратури визначається, а структура Генеральної прокуратури України, регіональних та місцевих прокуратур, Національної академії прокуратури України затверджується без погодження з Радою прокурорів України.

5-2. Тимчасово, до 15 квітня 2017 року, призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами 2-8, 11 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором України. При цьому призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктом 2 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється на строк повноважень Генерального прокурора України.

6. Протягом одного місяця з дня опублікування цього Закону, необхідно скликати та провести з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, з’їзд адвокатів України для призначення членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

6-1. Перше скликання та проведення всеукраїнської конференції прокурорів для виконання вимог цього Закону здійснюється у двотижневий строк з дня набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім пункту 1 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" цього Закону.

У разі необхідності звільнення або обрання члена Вищої ради правосуддя до набрання чинності відповідними положеннями цього Закону скликання та проведення всеукраїнської конференції прокурорів для обрання чи звільнення членів Вищої ради правосуддя здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором.

7. Організаційно-технічне забезпечення проведення з’їзду покладається на організаційне бюро з проведення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

Організаційне бюро визначає дату, час та місце проведення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, передбаченого у пункті 6 цього розділу, та забезпечує публікацію оголошення про його проведення в газеті "Урядовий кур’єр" чи "Голос України", а також повідомляє про це делегатів з’їзду не пізніш як за сім днів до дня його проведення.

З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ відкриває голова організаційного бюро, а в разі відсутності голови - його заступник.

З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ є повноважним за умови присутності на ньому не менш як двох третин від загальної кількості обраних делегатів.

З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ шляхом таємного голосування обирає головуючого та секретаря, обговорює і затверджує порядок денний та регламент роботи з’їзду, обирає лічильну комісію та інші робочі органи з’їзду.

З’їзд призначає членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Визначення кандидатів та призначення членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, а також підписання рішення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ здійснюється у порядку, передбаченому частинами п’ятою - сьомоюстатті 75 цього Закону.

{Пункт 8 розділу XIII виключено на підставі Закону № 1798-VIII від 21.12.2016}

9. До обрання голів Ради прокурорів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів засідання таких органів відкривають та проводять найстарші за віком члени цих органів із числа прокурорів.

10. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів забезпечує:

1) призначення на посаду прокурорів у створених прокуратурах згідно із статтями 27-37 цього Закону, крім спеціальної підготовки кандидата на посаду прокурора;

2) призначення прокурорів на адміністративні посади згідно із статтею 39 цього Закону.

11. Слідчі органів прокуратури зберігають право носіння вогнепальної зброї до дня початку діяльності державного бюро розслідувань, але не більше п’яти років з дня набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України.

12. Подання і постанови, прийняті до набрання чинності цим Законом, повинні бути виконані або можуть бути оскаржені заінтересованими особами у порядку, визначеному Законом України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-XII.

13. Кабінету Міністрів України:

1) у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом;

2) у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою:

забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у розмірі, необхідному для забезпечення здійснення ним своїх повноважень;

{Абзац третій підпункту 2 пункту 13 розділу XIII виключено на підставі Закону № 76-VIII від 28.12.2014}

забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на формування та функціонування системи безоплатної правової допомоги, оплату діяльності суб’єктів надання безоплатної вторинної правової допомоги в розмірі, необхідному для створення та забезпечення функціонування районних, міжрайонних, міських, міськрайонних, міжрайонних у містах центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги і надання адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги всім категоріям осіб, визначеним статтею 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу".

14. Міністерству юстиції України до набрання чинності цим Законом утворити районні, міжрайонні, міські, міськрайонні, міжрайонні у містах центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці та забезпечення доступу осіб до вторинної правової допомоги.

15. Рекомендувати Генеральній прокуратурі України:

1) організувати навчально-методичну роботу щодо запровадження в дію положень цього Закону;

2) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.