Укр Рус

Кодекс законів про працю України
Стаття 40. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу



Ст. 40 КЗпПУ від 10.12.1971 № 322-VIII



Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

{ Пункт 1-1 статті 40 втратив чинність на підставі Закону N від 12.07.94 }

2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;

3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

5) нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

8) вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.

{ Пункт 9 частини першої статті 40 виключено на підставі Закону N 1356-XIV від 24.12.99 }

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

{ Частину третю статті 40 виключено на підставі Закону N від 19.01.95 }

Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

{ Стаття 40 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N від 21.12.83, N від 27.06.86, N від 27.05.88; Законами N від 20.03.91, N від 19.01.95, N від 05.07.95, N 2343-XII від 14.05.92 - в редакції Закону N 784-XIV від 30.06.99 - набирає чинності з 1 січня 2000 року, із змінами, внесеними згідно із Законами N 1356-XIV від 24.12.99, N 1703-IV від 11.05.2004, N 2978-VI від 03.02.2011 }

Стаття 1 ...39 39-1 40 41 42 ...265 

Перейти до статті
Скачать бесплатно Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII